Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Відповідальність у новому валютному регулюванні: що нового?

11 квітня 2019, 12:19
2838
0
Реклама

З набуттям чинності нормами Закону «Про валюту та валютні операції» та низкою постанов Національного банку розпочався процес валютної лібералізації. Змінив він і норми щодо відповідальності за порушення валютного законодавства.

Кардинальним у цій площині є скасування Декрету Кабміну про валютне регулювання, що передбачав відповідальність у вигляді фінансових санкцій. Водночас Кодекс про адмінпорушення передбачав адміністративну відповідальність у вигляді штрафів. Наразі, після скасування декрету, відповідальність фізосіб за порушення валютного законодавства передбачена лише в КпАП.

Що стосується сум таких штрафів, то вони зросли. Так, наприклад, за незаконну скупку, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або застави (ст. 162 КУпАП) штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн), тоді як раніше він не перевищував 44 НМДГ (748 грн).

Позитивним є також й те, що адміністративні штрафи можуть накладати лише суди. Відповідно, контролюючи органи, будь-то Нацбанк чи ДФС, такого права позбавлені. Це грає на користь учасникам ринку, адже в судах не доведеться оскаржувати рішення регулятора чи податківців, що завжди пов'язане із витрачанням сил, часу і грошей.

Ст. 162-1 КпАП «Порушення порядку здійснення валютних операцій» отримала ширше застосування у порівнянні із попередньою редакцією («Умисне ухилення від повернення валютної виручки»). У цьому ж контексті важливим є збільшення строків повернення валютної виручки зі 180 до 365 днів та позбавлення ДФС права, по суті, двічі накладати санкції за порушення: пені 0,3% від суми за кожен день прострочення та штрафу на директора підприємства як на фізособу.

Логічним, виходячи із нових правил, було й скасування ст. 162-2 КпАП «Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків». По-перше, вона не діяла з огляду на відсутність механізмів моніторингу таких рахунків, по-друге, у ст. 4 згаданого Закону прямо передбачене право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Впроваджуючи нові норми валютного регулювання нещодавно Нацбанк дозволив юридичним особам-нерезидентам, у тому числі іноземним інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нагадаємо, що при встановленні нових і перевірці наявних ділових контактів може бути корисним сервіс CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Він, серед іншого, дозволяє перевірити інформацію про можливе включення ваших контрагентів у санкційні списки України, ЄС, США та інших країн, а також здійснювати їх подальший контроль.

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини