Новий закон про фінансовий моніторинг, він же – Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», досить серйозно розбурхав як тих, хто повинен доповідати про підозрілі фінансові операції (суб'єкти фінмоніторингу), так і тих, на кого суб'єкти повинні стукати – своїх клієнтів (необмежене коло осіб).
Основна причина тривоги викликана десятикратно збільшеними штрафами за порушення правил ідентифікації своїх клієнтів і проведенням первинного фінансового моніторингу новим і не зовсім зрозумілим ризик-орієнтованим підходом, розширеним списком суб'єктів фінмоніторингу, а також низкою інших цікавих змін, про які поговоримо далі. Активні клієнти банків вже встигли на собі відчути нововведення, особливо ті, у кого є багато готівки, але мало джерел походження коштів.
КОРОТКИЙ БРИФ У ФОРМАТІ БУЛО / СТАЛО
Порогова сума перевірки фінансової операції:
БУЛО: 150 000 грн.
СТАЛО 400 000 грн.
Кількість критеріїв оцінки порогової фінансової операції:
БУЛО: 17 критеріїв + внутрішній фін. моніторинг
СТАЛО: 4 критерії + ризик орієнтований підхід (73 критерії)
Обов'язкова ідентифікація, при грошових переказах в готівковій формі
БУЛО: від 15 000 гривень
СТАЛО: від 5 000 гривень
Розширено перелік суб'єктів фін. моніторингу, додані:
- суб'єкти господарювання, які здійснюють консультування з питань оподаткування;
- особи, які надають послуги зі створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
- постачальник послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів.
Обов'язкова належна перевірка (ідентифікація + верифікація) при:
- здійсненні переказів (в тому числі міжнародних) без відкриття рахунку на суму, що дорівнює або перевищує 30 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті
- проведенні фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює або перевищує 30 000 гривень
Штраф до 10% загального річного обороту, але не більше 135 150 000 грн. за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб'єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та / або про вжиття заходів щодо усунення причин, що сприяли їх вчиненню. Практично десятикратно збільшені штрафи за всі інші види порушень: ідентифікація, верифікація, неподання або несвоєчасне подання інформації до Держфінмоніторингу та багато іншого.
РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО КЛІЄНТІВ
Нагадаємо, що критеріїв ризикових порогових фінансових операцій (при сумі 400 тис. грн. і більше) стало всього 4:
1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один з учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в Ірані або Північної Кореї (країни, які не виконують рекомендації FATF);
2) фінансові операції з публічними діячами;
3) фінансові операції з переказу коштів за кордон, в тому числі, держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
4) фінансові операції з готівкою (внесення, переклад, отримання коштів).
При цьому з'явилося поняття «підозріла» фінансова операція, без будь-яких граничних сум, і 70+ критеріїв ризиковості, за якими така фінансова операція може бути визнана підозрілою.
Критеріїв ризиковості дуже багато, детальніше з ними можна ознайомитися в Положенні про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженому Постановою Правління Національного банку від 19 травня 2020 року № 65.
Якщо коротко, ризик-орієнтований підхід передбачає:
- Комплексну оцінку клієнта на підставі ризикових індикаторів, присвоєння ступеня ризикованості. Чим вище рівень ризику, присвоєний клієнту, тим більше уваги буде банк приділяти моніторингу такого клієнта.
- Скоринг-система. Рівень ризику залежить від наступних основних параметрів: приналежності до політично значущих осіб, соціального статусу, рівня доходів і фінансового стану – видів і обсягів операцій, які планує проводити клієнт. Банки зобов'язані встановити високий рівень ризику клієнтам, які працюють з криптовалютою, клієнтам, яких банк підозрює у відмиванні коштів, які підозрюються у фіктивному бізнесі.
СУБ'ЄКТИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРІНГУ
Умовно розділити суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) можна на дві категорії: hard СПФМ, до яких застосовуються всі правила і процедури фінмоніторингу без співчуття і поблажок, і light СПФМ, які ніби як повинні слідувати всім правилам теж, але із зірочкою у вигляді деяких поблажок .
Категорія hard СПФМ:
1) банки;
2) всі суб'єкти господарювання, що надають фінансові послуги;
3) постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів;
4) юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.
Категорія light СПФМ – це спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу:
а) суб'єкти аудиторської діяльності;
б) бухгалтери, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
в) суб'єкти господарювання, які здійснюють консультування з питань оподаткування;
г) адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
г) нотаріуси;
д) суб'єкти господарювання, які надають юридичні послуги;
е) особи, які надають послуги зі створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
е) суб'єкти господарювання, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб'єкти господарювання, які надають за винагороду консультаційні послуги, пов'язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
ж) суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
з) суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та / або азартні ігри.
Спеціально визначені суб'єкти СПФМ звільнені від зобов'язань по:
- забезпеченню відповідно до встановлених вимог належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу
- забезпеченню реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, зокрема з використанням засобів автоматизації;
- зберіганню (таким чином, щоб оперативно надавати за запитом відповідних органів, і в обсязі, достатньому для відновлення інформації про конкретних фінансових операцій) документів (в тому числі електронних), їх копій, записів, даних, інформації про заходи, вжиті на виконання вимог в сфері запобігання та протидії, в тому числі щодо здійснення належної перевірки клієнтів (в тому числі ідентифікації та верифікації представників клієнтів, встановлення їх повноважень), а також осіб, яким СПФМ було відмовлено у встановленні ділових відносин та / або проведенні фінансових операцій, а також всіх документів, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом, не менше п'яти років після припинення ділових відносин з клієнтом або завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом в частині виявлення, реєстрації та зберігання інформації про порогових фінансових операцій.
Крім того, нотаріуси, адвокатські бюро, адвокатські об'єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов'язки щодо здійснення належної перевірки клієнта і не повідомляти Держфінмоніторинг про свої підозри в разі надання послуг із захисту клієнта, представництва його інтересів в судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій із захисту і представництва клієнта.
СПФМ зобов'язаний стати на облік як СПФМ в Держфінмоніторингу.
ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ФІНМОНІТОРИНГ
Суб'єкт господарювання, який є СПФМ, зобов'язаний призначити співробітника, який буде відповідальним за проведення фінансового моніторингу (відповідальний співробітник). Такий відповідальний співробітник призначається на посаду на рівні керівництва і повинен мати бездоганну ділову репутацію та відповідати кваліфікаційним вимогам.
Кваліфікаційні вимоги встановлюються державним органом, який виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним СПФМ. При цьому вимоги практично однакові і їх можна узагальнити наступним чином:
- бездоганна ділова репутація;
- певний досвід роботи у відповідній сфері діяльності СПФМ або в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення);
- знання державної мови;
- для професійних учасників ринку цінних паперів додається ще й сертифікат на право здійснення професійної діяльності на фондовому ринку.
СПФМ зобов'язаний вживати заходів для забезпечення проходження відповідальним співробітником навчання в сфері запобігання та протидії відмиванню коштів протягом трьох місяців з дня його призначення, а також підвищення кваліфікації відповідального працівника шляхом проходження навчання не менше одного разу на три роки на базі відповідного навчального закладу.
Відповідальний працівник при виконанні функцій з питань проведення фінансового моніторингу незалежний у своїй діяльності, підзвітний тільки керівнику СПФМ та зобов'язаний не рідше одного разу на місяць інформувати у письмовій формі керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, вжиті, зокрема, для :
- забезпечення проведення первинного фінансового моніторингу;
- розроблення та оновлення внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;
- підготовки персоналу щодо виконання вимог закону шляхом проведення освітньої та практичної роботи.
СТАТИ НА ОБЛІК
Протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом) стають на облік у Держфінмоніторингу як суб'єкти:
- банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
- платіжні організації, учасники або члени платіжних систем;
- товарні та інші біржі, які проводять фінансові операції з товарами;
- професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів), крім осіб, які здійснюють діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
- оператори поштового зв'язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) і здійснення валютних операцій;
- філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;
- постачальник послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів;
- інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги;
- а також спеціально визначені суб'єкти: суб'єкти аудиторської діяльності, бухгалтери, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, які здійснюють консультування з питань оподаткування, особи, які надають послуги зі створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.
Не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом) стають на облік у Держфінмоніторингу як суб'єкти спеціально визначені суб'єкти, які здійснюють свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи:
- суб'єкти аудиторської діяльності;
- бухгалтери, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
- суб'єкти господарювання, які здійснюють консультування з питань оподаткування;
- особи, які надають послуги зі створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.
Не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції) при необхідності:
- адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
- нотаріуси;
- суб'єкти господарювання, які надають юридичні послуги;
- суб'єкти господарювання, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб'єкти господарювання, які надають за винагороду консультаційні послуги, пов'язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
- суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
- суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та / або азартні ігри.
ЯК ЗВІТУВАТИ
Порядок подачі інформації, яка може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинних шляхом встановлюється:
- НБУ - для банків;
- КМУ - для інших СПФМ.
СПФМ заборонено повідомляти осіб, щодо яких подається інформація, про таку подачу. При цьому, якщо нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро і об'єднання, особи, які надають юридичні послуги, намагаються відмовити клієнта від здійснення діяльності з порушенням законодавства, це не є порушенням зазначеного обмеження.
01 січня 2021 року набула чинності Постанова КМУ «Деякі питання організації фінансового моніторингу», що затверджує Порядок, який визначає механізм надання СПФМ до Держфінмоніторингу інформації, необхідної для постановки їх на облік як суб'єкта і зняття з обліку / поновлення на обліку, реєстрації та надання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, яка може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.
П. 4 зазначеного порядку встановлює, що подача будь-якої інформації до Держфінмоніторингу здійснюється в електронній формі в єдиній інформаційній системі з використанням складових е- кабінету: особистого кабінету або прикладного програмного інтерфейсу. Однак, на сьогоднішній момент законодавча база для початку роботи е-кабінету ще не готова і суб'єкти не мають доступу до особистих кабінетів.
Тобто, порядок подачі будь-якої інформації залишається старий – суб'єкт подає її в паперовій формі шляхом направлення заповненої візуальної форми повідомлення поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення або врученням під розписку (абз. 4 п. 4 Порядку). Держфінмоніторинг навіть опублікував прес-реліз, в якому підкреслив, що суб'єкти зобов'язані надавати інформацію в електронному або паперовому вигляді відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, зокрема Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2016 № 24 та Порядку електронної взаємодії суб'єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2015 № 1085.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Якщо суб'єкт первинного фінмоніторингу (його уповноважена (посадова) особа) не виконує (неналежним чином виконує) вимоги законодавства, то до нього застосовують такі заходи впливу протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення:
1) письмове попередження;
2) анулювання ліцензії і / або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, у зв'язку із здійсненням якої в особи виникає статус суб'єкта первинного фінансового моніторингу, в установленому законодавством порядку;
3) покладання на суб'єкта первинного фінансового моніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб'єкта первинного фінансового моніторингу;
4) штраф;
5) укладення письмової угоди з суб'єктом первинного фінансового моніторингу, за яким суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язується сплатити певне грошове зобов'язання і вжити заходів для усунення та / або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування і / або адекватності системи управління ризиками тощо (Далі – угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства в сфері запобігання та протидії).
За одне порушення не може бути застосоване більш одного заходи впливу.
Законом передбачено 14 порушень, за які можуть бути накладені штрафи – від 51 000,00 грн (3 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) до 1 700 000,00 грн.
Розрахунок суми штрафу в разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожен вид порушення.
При цьому максимальна сума штрафу обмежена:
1) для СПФМ, які є фінансовими установами – 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 135 150 000,00 грн;
2) для інших СПФМ – дворазового обсягу вигоди, отриманої СПФМ в результаті вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27 030 000,00 грн.
Рішення (постанова) суб'єкта державного фінансового моніторингу (його уповноваженої посадової особи) про застосування до СПФМ заходів впливу вступає в силу з дня, наступного за днем прийняття такого рішення (постанови).
СТАТИСТИКА ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Статистика за 2020 рік дуже показова.
Повідомлення про фінансові операції, які взяті на облік (за видами суб'єктів первинного фінансового моніторингу):
Від банківських установ: 4 675 432
Від небанківських фінансових установ та організацій: 49 571
Від спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу: 534.
534 операції за рік від спец. суб'єктів фінмоніторингу проти 4,6 мільйона операцій від банків. Така диспропорція може говорити про дві речі: або вся сумнівна діяльність ведеться виключно через банки, або вимоги про постановку на облік і звітування на своїх клієнтів в Держфінмоніторинг просто не знайшли відображення в реальності і не виконуються.
Анатолій Кисельов, адвокат, молодший партнер ЮК Legal House
Альона Оленич, юристка ЮК Legal House
