Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Міжнародні комерційні контракти в умовах воєнного стану

Триває третій місяць героїчного протистояння українського народу повномасштабному вторгненню російської федерації. Українські воїни тримають фронт та звільнюють тимчасово окуповану територію, а економіка перебудовується та щоденно долає свої виклики.

Зруйновані чисельні логістичні сполучення, заблоковані морські шляхи до наших портів, а на значній території країни тривають запекліші за останні десятиліття бойові дії. Проте все це не перешкоджає, а навпаки - прискорює інтеграцію України в міжнародні відносини як ніколи.

Тому розглянемо з якими викликами найчастіше стикаються учасники міжнародних комерційних контрактів в умовах воєнного стану та спробуємо знайти шляхи їх подолання.

Введення воєнного стану в Україні

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Цей Указ набрав чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

У зв'язку із введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (надалі - «Закон»).

Відповідно до статті 8 Закону в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану, серед інших:

- запроваджувати трудову повинність для не залучених до роботи в оборонній сфері;

- використовувати потужності та трудові ресурси підприємств для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці;

- примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави;

- встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

- встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;

- регулювати роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій тощо;

- забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

- забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;

- запроваджувати у разі необхідності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами та інші обмеження.

Такі найрозповсюдженіші обмеження можуть впливати на виконання та укладення міжнародних комерційних контрактів, за умови участі в них резидентів України чи у разі необхідності їх виконання на території України. А тому так чи інакше сторонам таких контрактів, не виконаних чи укладених після введення режиму воєнного стану, слід врахувати такі обмеження.

Укладення міжнародних комерційних контрактів

Суттєве ускладнення, а іноді і повна неможливість особистих зустрічей для підписання контрактів, як і деякі труднощі у роботі пошти та кур'єрських сервісів, не мають стати перешкодою для їх укладення. Для більшості підприємств електронний документообіг став незамінною частиною роботи, особливо за останні рокі пандемії. Безліч сервісів дають таку можливість просто та безпечно.

Крім того, міжнародні звичаї комерції значно лояльніші до форм укладення контрактів, в тому числі і міжнародних. Досягти згоди щодо всіх істотних умов угоди можна буквально на серветці.

Стаття 2.1. Принципів міжнародних комерційних договорів (принципів УНІДРУА (UNIDROIT) регламентує, що договір може бути укладено шляхом акцепту оферти чи в результаті поведінки сторін, яка в достатній мірі свідчить про згоду. До речі, найпопулярніша в Україні письмова форма договору за тими ж Принципами визначається як будь-який вид повідомлення, який зберігає запис інформації, яка міститься в ньому, та може бути відтворена у візуальному вигляді.

А тому фактично навіть обмін електронними повідомленнями, в яких сторони узгодять істотні умови контракту є достатніми для його укладення. Проте ми переконливо радимо все ж таки викладати зміст договорів, виконання яких дещо відкладено в часі, в класичній формі єдиного документу. Це дозволить уникнути складнощів з контролюючими органами в Україні, діяльність та взаємодія з якими може бут ускладнена в умовах особливого періоду. А підписання контрактів за допомогою електронного цифрового підпису суттєво знизить вірогідність подальших спорів щодо факту їх укладення.

Шаблони договорів англійською - тепер у CONTRACTUM від LIGA360. Замов найзручніший функціонал договірної роботи на вигідних умовах.

Ускладнення виконання зобов'язань

Безперечно, що геноцид населення більш ніж сорока мільйонної країни набув історичних масштабів. Масові вбивства, насилля, руйнування інфраструктури та виробничих потужностей, блокування логістичних шляхів та чисельні інші порушення прав людини тягнуть наслідки і у вигляді неможливості виконати комерційні зобов'язання. Їх оцінка та підрахунки в даний момент об'єктивно неможливі, і звичайно просто недоречні. Проте пропоную все ж таки виокремити базові правила регулювання неможливості виконання міжнародних комерційних контрактів.

Розділ 2 Принципів міжнародних комерційних договорів (принципів УНІДРУА (UNIDROIT) передбачає регулювання «труднощів» щодо виконання зобов'язань. Зокрема, якщо виконання договору виявляється більш обтяжуючим для однієї зі сторін, ця сторона все ж таки зобов'язана виконати свої зобов'язання з дотриманням певних правил.

Крім того, в разі виникнення складнощів потерпіла сторона має право звернутися з проханням переглянути договірні зобов'язання. Таке прохання має бути здійснено без невиправданої затримки та має містити обґрунтування. Більше того, за умову відсутності досягнення згоди в розумний строк будь-яка сторона може звернутися до суду. Якщо суд встановить наявність таких складнощів, він може припинити договір з визначеної дати та визначених умовах або змінити договір з метою поновлення рівноваги.

Принципи міжнародних комерційних договорів (принципи УНІДРУА (UNIDROIT) регулюють і застосування до правовідносин сторін обставин непереборної сили. Так, зокрема, статтею 7.1.7. цих Принципів передбачено, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання, якщо вона доведе, що невиконання сталось через перешкоди поза її контролем і від неї не можна було розумно очікувати врахування такої перешкоди при укладенні договору або уникнення чи подолання такої перешкоди чи її наслідків. Більше того, якщо перешкода носить тимчасовий характер, звільнення від відповідальності має силу на період часу, який є розумним, враховуючи вплив перешкоди на виконання договору. Сторона, яка порушила зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на її здатність виконати зобов'язання. Якщо повідомлення не отримано іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала зобов'язання, дізналася або мала дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, що стали результатом неотримання повідомлення. Положення цієї статті не позбавляють сторони можливості скористатися правом припинити договір або призупинити виконання, або просити сплати відсотків річних.

Крім того, зазначені Принципи врегульовують і загальні положення щодо належних повідомлень. Коли потрібне повідомлення, воно може бути направлене будь-яким способом, що відповідає обставинам. Повідомлення вважається дійсним, коли воно досягає особи, якій воно спрямоване. Повідомлення "досягає" особу, коли воно зроблено цій особі усно або доставлено цій особі на місці знаходження його комерційного підприємства або за його поштовою адресою. Для цілей цієї статті "повідомлення" включає заяву, вимогу, запит або будь-яке інше повідомлення про наміри.

Але міжнародні комерційні контракти найчастіше передбачають виключне засвідчення форс-мажорних обставин відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України. А тому українське законодавство ще більш прискіпливо до питання підтвердження таких обставин. Зокрема, порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності 18.12.2014. Відповідно до пункту 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Таким чином, по кожному окремому договору сторони повинні отримати сертифікат про форс-мажорні обставини.

Зміна підсудності господарських спорів

Досить розповсюдженою є ситуація, коли розгляд спору за міжнародним комерційним контрактом покладений сторонами за місцем реєстрації однієї із сторін. За загальним правилом, якщо сторони взагалі не врегулювали це питання в контракті, спори мають розглядатись в господарському суді за місцем реєстрації відповідача. В разі небажання сторін передати спір на розгляд міжнародного комерційного арбітражу розгляд спору може бути тимчасово заблокований через активну фазу бойових дій у більш ніж третині господарських судах України. Що ж робити?

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Такі положення національного законодавства дозволяють сторонам за взаємною згодою передбачити розгляд спору відповідному місцевому господарському суду України не змінюючи місця реєстрації відповідача чи не вдаючись до інших дій, які можуть бути просто неможливими в умовах війни. Достатнім є підписання сторонами комерційного контракту з іноземним елементом додаткової угоди про встановлення територіальної підсудності спорів за контрактом господарським судам у відносно безпечних регіонах України, як то Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Дніпровська, Кропивницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Волинська області тощо.

Таким чином, законодавство України допускає договірну підсудність у спорах, стороною (або сторонами) в яких є іноземний елемент (-ти).

Отримай спеціальні умови підключення LIGA360 в умовах воєнного стану. Сьогодні власникам бізнесу, бухгалтерам та юристам важливо забезпечити життєдіяльність компаній. Рішення LIGA360 надасть оперативну аналітику й новини, повну базу НПА й контроль змін законодавства. Отримай доступ за посиланням.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему