|
Структура ризиків у сфері зовнішньоекономічної діяльності велика, адже вони стосуються умов контракту, умов та обставин виконання контракту, країни реєстрації контрагента та його ділової репутації.
Останні питання країни реєстрації та юрисдикції контрагента наразі також пов'язані із питанням застосування санкцій, які можуть повністю заблокувати зовнішньоекономічну діяльність за умови співпраці із підсанкційним контрагентом.
Власне співпраця із підсанкційним контрагентом та можливість застосування санкцій є відносно новим ризиком у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тема санкцій набула особливої актуальності у сфері зовнішньоекономічної діяльності після початку повномасштабної збройної агресії росії проти України у 2022 році. Адже проти держави-агресора та його громадян та його союзників були введені санкції на національному та міжнародному рівні.
Водночас потрапити під санкційні обмеження може будь-який бізнес який активно веде законну ЗЕД-діяльність, не порушує національне законодавство та встановлені міжнародні обмеження, але не проводить ретельне дослідження своїх контрагентів та їх ділових зав'язків або ж співпрацює із контрагентами із ризикових юрисдикцій. Адже як національні, так і міжнародні санкції застосовуються не лише проти певного кола фізичних та юридичних осіб, але і проти тих, хто сприяє уникати санкцій (більш відомі, як «вторинні санкції»). При цьому довести, що співпраця із підсанкційною компанією не була способом уникнення санкцій буде складно, адже більшість фінансових установ не хочуть брати на себе зайві ризики, особливо якщо мова йде про міжнародні санкції. В такому випадку отримання коштів, товарів, послуг або оплата товарів, послуг від підсанкційних компаній може стати підставою блокування банківських рахунків, подальшого накладення арешту на Товари, їх конфіскації.
Найповніше досьє контрагентів - в новій LIGA360. Понад 55 санкційних списків, 300 реєстрів та відкритих джерел, 120 тис. медіаджерел, 116 млн судових рішень. Контролюйте всі види ризиків та загрози! Залиште заявку на персональну презентацію. .
Порядок застосування санкцій, тобто спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів в Україні регулюється Законом України «Про санкції». Механізм санкцій у цьому Законі розроблений таким чином, що обмеження застосовуються як до конкретних фізичних та юридичних осіб, включаючи осіб причетних до терористичної діяльності (персональні санкції), так і щодо представників певного сектору економіки чи виду діяльності (секторальні санкції). Згідно статті 3 підставами для застосування санкцій є:
1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб'єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод;
2) резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй;
3) рішення та регламенти Ради Європейського Союзу;
4) факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Окремої уваги для зовнішньоекономічної діяльності потребують міжнародні санкції, що передбачають обмеженнями, які застосовуються до порушників міжнародного права з боку окремих держав чи міжнародних організацій. При цьому найбільший перелік міжнародних санкцій наразі запроваджено щодо росії та її громадян. Після початку збройної агресії цей перелік включає санкції ЄС, санкції ООН, а також санкції США, Великобританії, Канади тощо.
Санкції ЄС, ООН та США зазвичай передбачають заборону окремих фінансових операцій, заборону переказу коштів та будь-яке фінансування поставок зброї та пов'язаних матеріалів, заборону переказу коштів окремим фізичним та юридичним особам, замороження активів окремих фізичних та юридичних осіб, ембарго та заборону імпорту певних товарів. При цьому міжнародні санкції у виді ембарго та заборони окремих фінансових операцій були введені та діють щодо цілого ряду держав, зокрема Північної Кореї, Сирії, Білорусії, Ємену тощо. Тобто можна встановити цілий ряд проблемних для зовнішньоекономічної діяльності юрисдикцій, якщо оцінити лише введені міжнародні санації щодо окремих країн.
Для українських компаній найбільший ризик у зовнішньоекономічній діяльності становить співпраця із підприємствами росії та білорусії, а також їхніми бенефіціарами та партнерами. Адже значна кількість українських підприємств до 2014 року вели активну ЗЕД-діяльність та мали численних контрагентів та налагоджену співпрацю в росії та білорусії, а деякі продовжували співпрацю навіть після початку збройної агресії. При цьому, працюючи з такими контрагентами, їхніми бенефіціарами та партнерами можна також потрапити під санаційні обмеження та повністю втратити бізнес.
Посилюй пильність в роботі з контрагентами та партнерами. Здійснюй санкційний скринінг. Перевіряй контрагентів за 46 списками зі 144 юрисдикцій. Дізнайся більше переваг, замовивши персональну презентацію.
Санкційні ризики мають бути обов'язково враховані під час вибору контрагента. При цьому їх оцінка на пряму пов'язана із можливістю встановити КБВ у структурі власності контрагента, дослідити його ділову репутацію. В деяких офшорних юрисдикціях розкриття КБВ є формальністю або ж взагалі не вимагається. Відповідно санкційні ризики встановити складно і варто вимагати інформацію про КБВ до укладення зовнішньоекономічного договору. Не буде зайвим також перевірити ділову репутацію контрагента.
Варто також враховувати санаційні ризики в самому тексті зовнішньоекономічного договору. Відповідне застереження у договорі не стане «індульгенцією» для Сторони, яка свідомо чи без жодного розуміння почала співпрацю із підсанкційною компанією, але дозволить швидко вийти з угоди та можливо нівелювати окремі фінансові втрати та/або захистити свою ділову репутацію.
Наприклад, можна передбачити у Договорі, що його Сторони засвідчують одна одній, що на момент укладення Договору вони не належать до переліку осіб, які підпадають під дію обмежувальних заходів (санкцій), що введені в дію чинним законодавством України та або міжнародних санкцій введених ООН, ЄС та третіми державами і ніяким чином не обмежені в своїй зовнішньоекономічні та іншій діяльності жодними санаційними (обмежувальними) заходами. Також, варто вказати, що у випадку коли будь-яка Сторона Договору буде визнана як така, до якої будуть застосовуватися будь-які обмежувальні заходи, визначені нормативно-правовими документами обов'язкової дії, вона зобов'язується повідомити іншу Сторону про початок дії таких обмежувальних заходів протягом 7 (семи) робочих днів, що враховуючи істотну зміну умов Договору, надає право іншій Стороні прийняти рішення щодо можливості подальшої співпраці із врахуванням накладених обмежувальних заходів, їх строку дії та специфіки співробітництва між Сторонами, шляхом укладення окремої додаткової угоди або в односторонньому порядку відмовитися від своїх зобов'язань за Договором та припинити його дію. При цьому важливо зазначити у Договорі, що Сторона, яка не отримала повідомлення про застосування санкцій щодо іншої Сторони має право негайно припинити дію Договору з моменту коли така інформація про введені обмежувальні заходи стала їй відома.
Окремо у Договорі варто передбачити питання компенсації збитків Сторін у разі припинення дії Договору за ініціативою Сторони, яка дізналась про запроваджені санкції. Оскільки такі збитки внаслідок накладення санкцій фактично пов'язані із настанням форс-мажорних обставин, їх нарахування та/або компенсація може бути передбачено окремим розділом про форс-мажорні обставини у Договорі.
Постійний моніторинг діяльності контрагентів, змін серед їх засновників та особливо КБВ дозволяє частково уникати підсанкційних компаній в ЗЕД діяльності. Проте існує можливість того, що надійний перевірений часом контрагент буде включений до санкційних списків в процесі виконання Договору після розкриття КБВ або ж внаслідок розкриття певних обставин його бізнес діяльності. Передбачити такі ризики неможливо, особливо зважаючи той факт, що певні юрисдикції використовують саме з метою приховання інформації про КБВ, а співпраця з контрагентами, що зареєстровані в офшорних юрисдикцій не заборонена та навпаки вкрай поширена. Для мінімізації втрат від санкційних ризиків та попередження ризиків накладення «вторинних санкцій» варто включати відповідні санкційні застереження до зовнішньоекономічних договорів, в яких передбачати необхідність надання інформації Сторонами про накладення щодо них санкцій та передбачати можливість розірвання Договору з цієї причини.
Перевірте ризики сторін при підписанні угоди! Нова LIGA360 містить найповніше досьє компаній та допоможе перевірити: 29 ризик-факторів, санкційність, наявність боргів, фінансовий стан, репутацію в медіа тощо. Замовте презентацію комплексного рішення LIGA360 для контролю інформаційних ризиків і ухвалення рішень, та відкрийте більше можливостей.
