Суть справи: банк просив визнати недійсним договір дарування, укладений його боржником. Позивач вказав, що вироком суду відповідача визнано винним у вчиненні злочину і визначено розмір нанесених збитків.
Місцевий та апеляційний суди позов задовольнили. Вони вказали, що відповідач, відчужуючи майно, знав про вирок суду, що набрав законної сили, яким з нього стягнуто суму боргу, тому міг передбачити негативні наслідки у випадку його невиконання.
Подаючи касаційну скаргу, відповідач вказав, що на момент укладення договору дарування був єдиним власником спірного майна і мав право розпоряджатися ним оскільки воно не мало жодних обтяжень права власності, не перебувало ні під арештом, ні під заставою.
Однак Велика Палата ВС погодилась із висновком судів попередніх інстанцій.
Спадкування у випадку проживання із спадкодавцем однією сім'єю: роз'яснення ВС
Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Велика Палата вказала, що основними ознаками фіктивного правочину є:
- введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;
- свідомий намір невиконання зобов'язань договору;
- приховування справжніх намірів учасників правочину.
Колегія суддів зазначила, що укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу, що за правилами ст. 215 ЦК є підставою для визнання його недійсним.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду і знають заздалегідь, що він не буде виконаний.
Така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.
Відповідну постанову по справі № 369/11268/16-ц ВС прийняв 03.07.2019. Повний текст постанови можна легко знайти в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Протестувати VERDICTUM можна за посиланням.
Раніше ми писали про те, що Верховний Суд зобов'язав повернути борг за розпискою, посилаючись на принцип добросовісності.
Читайте також:
- ВС визнав недійсним договір дарування майна, щодо якого здійснюється судовий розгляд
- Суд скасував арешт коштів боржника, що надходять на рахунок як зарплата
Нагадаємо, що практику Європейського суду з прав людини ви можете знайти в модулі «Судова практика» ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Тестовий доступ до ІПС можна отримати за посиланням
