Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

ВС висловився щодо "карантинного" звільнення від орендної плати

Реклама

Не можна ототожнювати неможливість використання орендованого майна, тобто повну відсутність доступу до майна з неможливістю отримання прибутку в очікуваному розмірі у спірний період, що не підпадає під дію норми частини 6 статті 672 ЦК.


Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 20 жовтня 2021 року у справі № 911/3067/20

Які цифрові рішення допоможуть у роботі адвоката? LIGA360:Адвокат НААУ - це робочий онлайн-простір, що надає доступ до кабінету адвоката НААУ, навчальних продуктів ВША та інформаційних продуктів ЛІГА:ЗАКОН. Замовте систему прямо зараз.

Обставини справи

Позивач просить стягнути з ТОВ орендну плату за користуванням приміщеннями кафе за період з березня по липень 2020 року, тобто у період карантину, нарахувавши суму боргу у розмірі відповідно до умов договору оренди.

Суди обох інстанцій стягнули з відповідача 25 % від суми нарахованої орендної плати, оскільки таке зменшення орендної плати за користування державним майном на період карантину було встановлено постановою Уряду.

Позиція позивача полягає в тому, що орендна плата у зменшеному розмірі відповідно до постанови Уряду може бути застосована тільки у разі внесення змін у договір оренди щодо розміру орендної плати.

Відповідач у свою чергу вважає, що взагалі має бути звільнений від сплати орендної плати з огляду на те, що не міг користуватися орендованим майном внаслідок заборони діяльності закладів харчування в період карантину.

Позиція ВС

Суди дійшли правильного висновку, що починаючи з дати встановлення карантину нарахування орендної плати за договором підлягає здійсненню у розмірі 25 % суми нарахованої орендної плати.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у підтвердження обставини неможливості користування орендованим майном відповідач послався на запровадження Кабінетом Міністрів України у спірний період заборони на роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, а також надав сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Однак запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів під час карантину (у тому числі заборона роботи, яка передбачає приймання відвідувачів) само по собі не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні частини 6 статті 762 ЦК. Як встановлено судами, відповідач не довів повного припинення ним господарської діяльності у період карантину, у тому числі внаслідок відсутності доступу до майна, тоді як позивач у цей період забезпечив відповідачу доступ до орендованого майна та фіксував прохід працівників останнього до приміщення терміналу D аеропорту.

У зв'язку з встановленими обставинами фактичного користування відповідачем орендованим майном суди відхилили надану відповідачем довідку про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили).

При цьому Верховний Суд зауважує, що зміст доводів касаційної скарги відповідача свідчить про помилкове ототожнення ним неможливості використання орендованого майна, тобто повну відсутність доступу до майна (що не було ним доведено у даній справі) з неможливістю отримання прибутку в очікуваному розмірі у спірний період, що не підпадає під дію норми частини 6 статті 672 ЦК.

Захистіть свою нерухомість від шахрайства та “чорних реєстраторів”. Сервіс SMS-Маяк миттєво сповістить про зміни в Реєстрі речових прав та незаконні процедури. Ставте свої об'єкти на контроль прямо зараз.

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини