Верховний Суд у справі № 380/25650/24 визнав, що сам факт повернення поштового конверта контролюючому органу не є самостійною підставою вважати податкову кореспонденцію врученою платнику - обов'язковою умовою застосування такого наслідку є доведені недобросовісність або ухилення платника від отримання листа. Касаційна інстанція скасувала рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направила справу на новий розгляд; висновок особливо важливий для платників, які не отримують кореспонденцію за податковою адресою, і для мобілізованих підприємців зокрема. Повний перелік обставин, які суди мають встановлювати в таких спорах, і практичні наслідки для мобілізованих підприємців - у повному аналізі на LIGA360.
Контролюючий орган надіслав рекомендованим листом на податкову адресу платника копію наказу про документальну позапланову невиїзну перевірку та запит щодо показників декларації з ПДВ. Конверт повернувся з відміткою "за зазначеною адресою відсутній" - перевірку все одно провели, платник не надав первинних документів, а за її результатами отримав податкові повідомлення-рішення. Проведення такої перевірки допускається лише за умови вручення платнику копії наказу (п. 79.2 ПКУ), а кореспонденція вважається врученою в день, зазначений поштою у повідомленні про неможливість вручення (п. 42.5 ПКУ) - але Верховний Суд наголосив, що ця норма не діє автоматично від самого факту повернення листа.
Платник перебував на військовій службі за мобілізацією з 03.03.2022 по 28.08.2024 - увесь період призначення й проведення перевірки. Суд першої інстанції визнав саму службу достатньою поважною причиною неотримання пошти й скасував донарахування, апеляційний суд дійшов протилежного висновку, пославшись на єдність статусу платника і те, що звітність він подавав і під час служби. Верховний Суд відхилив обидва підходи: тезу апеляційного суду про "різноаспектність" проходження служби визнано припущенням, не підкріпленим жодним встановленим фактом про фактичне місцеперебування платника у спірний період.
Тепер предмет доказування чіткий: зареєстрована податкова адреса, виконання обов'язку повідомити про її зміну, фактичне місцеперебування платника в період надсилання кореспонденції та об'єктивна можливість забезпечити її отримання. Довідка про військову службу закриває лише один із цих елементів і сама собою не скасовує податкові повідомлення-рішення. Контролюючий орган і надалі може посилатися на фікцію вручення, але ризикує її спростуванням, якщо в справі немає доказів недобросовісності чи ухилення платника.
Кожен спір про вручення податкової кореспонденції суди тепер перевіряють через чотири обов'язкові елементи доказування. Розібратися, чи вистачає у вашій справі доказів фактичного місцеперебування платника та ознак недобросовісності чи ухилення від отримання листа, допоможе LIGA360, де зібрано судову практику за подібними спорами та експертні коментарі до постанов Верховного Суду. Отримати тестовий доступ.
