Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

ТОП-5 судових рішень у сфері захисту бізнесу

15.30, 29 серпня 2019
2661
0

Юристи АО "Юскутум" відібрали ключові рішення в українській судовій практиці

Ніщо не вічне, а тим паче судова практика в Україні. Болючість цієї тези зрозуміє кожен практикуючий юрист. Мінливість правових позицій судових мантій змушує відслідковувати та враховувати судову практику у процесі розбудови бізнесу.

1. Скасування постанови Кабінету Міністрів України, яка регулює порядок проведення перевірок Держпраці.

Одна із найвизначніших подій в українській судовій практиці сталася 14 травня 2019 року. Своєю постановою Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 826/8917/17 визнав нечинною постанову КМУ від 29.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Вказана постанова КМУ регулювала процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з боку бізнесу. Ця постанова, серед іншого, передбачала порядок притягнення суб'єктів підприємництва до відповідальності, визначеної ст. 265 Кодексу Законів про працю України і набула актуальності у 2016 році у зв'язку із запровадженням значних штрафів за порушення законодавства про працю.

Однак щастя для українських підприємців тривало не довго, оскільки уже 21 серпня 2019 року уряд прийняв іншу постанову, якою заново було врегульовано порядок перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання законодавства про працю.

Дізнатися чи потрапила ваша компанія до графіка планових перевірок державних органів нагляду і контролю можна також за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Крім того, ви можете перевірити благонадійність контрагента, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу.

Назарий Адамчук

2. У сфері протидії рейдерству отримано важливу правову позицію суду.

Уже давно не новина, що використання печатки для ведення бізнесу в Україні не є обов'язковим. Вказаний реквізит використовується суб'єктами господарювання виключно на власний розсуд.

Однак, не зважаючи на необов'язковість печатки, необхідно відповідально ставитись до її використання, якщо прийнято рішення про її використання.

Наприклад, Верховний Суд, у постанові від 23 липня 2019 року у справі № 918/780/18, розглядаючи позов ТОВ про визнання правочину недійсним, вказав на те, що підписання правочину директором підтверджується наявністю на спірному договорі відтисків печаток відповідної юридичної особи. Суд наголосив на тому, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

А тому, якщо ви з необачності поставили відтиски печатки на чистих листках паперу, то вашим адвокатам потрібно бути готовим до труднощів, які можуть виникнути при оспорюванні правочину, який буде сфабрикований рейдерами з використанням таких листків паперу, навіть при наявності факту підробки вашого підпису на такому документі.

Нагадаємо, модуль «Мистецтво оборони» інформаційно-правових систем ЛІГА:ЗАКОН допоможе підготуватись до візитів правоохоронних, перевіряючих та контролюючих органів і при цьому мінімізувати негативні наслідки таких візитів. Тестовий доступ до модуля можна отримати за посиланням.

3. Щодо податкових спорів рекомендуємо звернути увагу на наступні рішення.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р., справа № 826/7380/15

Позивачем подано податкову декларацію з ПДВ з сумою відшкодування та заяву про повернення суми відшкодування та її розрахунок. ДПІ за результатами перевірки склало довідку, в якій встановлено, що неможливо підтвердити суму відшкодування, у зв'язку з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання. Тому, позивач просив суд, визнати протиправною бездіяльність інспекції щодо неподання до державного казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 4 млн 447 тис. 644 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету та просив стягнути таку заборгованість разом із пенею.

Перша інстанція відмовила позивачеві, друга ж скасувала таке рішення та прийняла нове, яким позовні вимоги задовольнила, після чого справа потрапляє в касацію.

Велика палата ВС зауважила, що ПК України не встановлює залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати ПДВ контрагентами платника податку або з підстав

незавершення перевірки контрагентів платника, або у зв'язку з відсутністю відповідей на запити контролюючого органу про проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання.

Окрім того, такі способи захисту, як зобов'язання податківців надати висновок про підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до реєстру, не призведуть до ефективного відновлення права платника податків. Касація дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені.

Резникова Анна

4. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі № 640/46/19

Позивач звернувся до суду з вимогою визнання протиправним та скасувати низку рішень ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних (ПН) й зобов'язати їх зареєструвати в ЄРПН. Разом з тим, позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки рішення за поданими скаргами не були надіслані позивачеві протягом 10-денного строку.

Перша інстанція, з якою погодилася й друга, повернула позовну заяву у зв'язку із пропущенням строків звернення до адміністративного суду. Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абз. 1-3 п. 56.18 ст. 56 ПК України урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню, яка вважається досудовим порядком вирішення спору. У ст. 102 ПК України передбачено строк давності - 1095 днів (2555 днів, у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПК України).

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.17 ст. 56 ПК України).

Тобто, існує колізія норм. Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма ПК України чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

5. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КАС від 24.01.2019 року у справі 826/500/15

Позивач звернувся до суду з вимогами до ДПІ, в якому просив скасувати податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу. Вимоги обґрунтовані тим, що позивач у порядку адміністративного оскарження подав скаргу на податкові повідомлення-рішення, однак податківці у строк, встановлений ПК України, не прийняли вмотивоване рішення, а також письмово не повідомили про продовження строку розгляду скарги, у зв'язку з чим така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а податкові повідомлення-рішення (ППР) - н ечинними.

Суд першої, з яким погодилась друга інстанція, позов задовольнив. Касація роз'яснила, що наслідком порушення строку розгляду скарги платника, тобто, не направлення впродовж цих строків платнику рішення за скаргю, є визнання скарги, що повністю задоволена на користь платника з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Аналогічний наслідок настає й в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу 20-денного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження.

Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника означає, що оскаржене рішення з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов'язку.

Окрім того, ВС звернув увагу на наявний у справі лист заступника начальника ГУ Міндоходів у м. Києві про продовження строку розгляду скарги позивача, за відсутності у ньому дати та номеру, а також підпису посадової особи контролюючого органу, не може вважатися належним та допустимим доказом при розгляді цієї справи.

Резнікова Ганна, юрист, адвокат Практики безпеки бізнесу АО «Юскутум»
Назарій Адамчук, юрист, адвокат АО «Юскутум»

Всі судові рішення можна знайти в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ до VERDICTUM можна тут.

Академія ЛІГА:ЗАКОН запрошує на заходи у вересні

Також вас може зацікавити:

ТОП-5 показових судових рішень 2019 року в сфері інтелектуальної власності

ТОП-5 позицій судів у спорах з Держпраці

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему