Фіскальна служба розглянула ситуації, коли подані платниками податків первинні документи хоч і відповідають зовнішнім формальним ознакам, але не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції, тобто є недостовірними. Якщо предмет спору - достовірність первинних документів і підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно виходити з таких принципів:
1. Висновок про реальність господарської операції має бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.
2. Необов'язково, щоб економічний ефект від операції спостерігався одразу ж після її здійснення. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що внаслідок об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це один із варіантів нормального перебігу подій під час провадження господарської діяльності. Проте обов'язковим має бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект.
Якщо ж та або інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то ця операція не є виконаною в межах господарської діяльності, а отже - її наслідки, не зумовлені діловою метою, не підлягають відображенню в податковому обліку.
3. Сама по собі наявність чи відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних простежуються зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.
Наявність формально оформлених (складених) первинних документів і сплати коштів не може бути підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.
Зазначені висновки ДФС з урахуванням судової практики містяться в листі від 21.11.2016 р. № 20011/5/99-99-10-01-16.
