$

Чи повинен роботодавець сплатити 3 % річних від заборгованості з заробітної плати

27.05.2020, 12:12
441
0

Трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за невиплату заробітної плати
Трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за невиплату заробітної плати

Стягнення трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги та середнього заробітку не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва). Трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за порушення відповідних норм, зокрема можливість стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідні положення містяться у постанові ВС від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13.

Для побудови виграшної стратегії захисту клієнта в суді існують сучасні діджитал-сервіси, які допомагають полегшити роботу адвоката.

Аналітична система аналізу судових рішень Verdictum надає доступ до 85 млн судових рішень та допомагає оперативно вивчити позицію конкретного судді та колег у схожих справах. Окрім цього система надає доступ до розкладу судових засідань і завантаженості суддів. Отримайте доступ до Verdictum, доки діє знижка 20% (знижка діє тільки у травні)

Обставини справи

Директор видав наказ про звільнення позивачки, але звільняючи жінку з роботи, відповідач не виплатив їй вихідну допомогу, хоча позивачка зверталася з відповідною вимогою. Позивачка звернулася до суду.

У касаційній скарзі позивачка, зокрема, просила стягнути з роботадавця 3 % річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги та середнього заробітку.

Позиція Верховного Суду

Апеляційний суд вказав, що вимога позивачки про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги та середнього заробітку є безпідставною, оскільки відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, приписи статті 625 ЦК не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство.

Велика Палата Верховного Суду з цим висновком суду апеляційної інстанції погоджується та звертає увагу на таке:

У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц ВП відступила від висловленого у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 висновку Верховного Суду України про те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом "Про виконавче провадження", і до них не можна застосовувати норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК ) (див. пункт 32.1 постанови від 16 травня 2018 року).

Однак Велика Палата Верховного Суду не відступала від висловленого у зазначеній постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 іншого висновку Верховного Суду України про те, що припис частини другої статті 625 ЦК до трудових правовідносин не застосовується. Трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за порушення відповідних норм, зокрема можливість стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Для побудови виграшної стратегії захисту в суді необхідно багато часу приділяти вивченню правових прецедентів і норм права. ЛІГА:ЗАКОН розробила комплексне рішення LIGA360:АДВОКАТ, яке об'єднує головні інструменти для ефективної роботи адвоката в єдиному робочому просторі. Крім зручного доступу до найбільшої бази НПА, судових рішень та інформації про компанії й підприємців, ви отримуєте низку додаткових переваг: сповіщення про зміни в законодавчому полі, нові судові рішення, стан контрагентів; створення бази корисних посилань; персональну стрічку новин за обраними темами та джерелами. Спробуйте у травні зі знижкою 30 %.

Також читайте:

Не можна звільнити працівника через скорочення штату, не запропонувавши йому вільні вакансії;

Закон «Про запобігання корупції»: ВС зазначив особливості звільнення з роботи;

Коли прогул вважається вчиненим із поважних причин: рішення Верховного Суду;

За якої умови працівникові можна скоротити премію або зарплату на час карантину;

Чи є карантин підставою для відмови працівника від відрядження;

Чи є скорочення штату законною причиною для звільнення працівника;

Чи вважається найманим працівником особа, яка працює не за трудовим договором.


Увійдіть, щоб залишити коментар

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до україніської версії сайту