Для досягнення кінцевої мети – бронювання працівника, роботодавець має пройти 2 етапи:
1) отримати статус підприємства, які є критично-важливими для функціонування економіки;
2) звернутись за бронюванням працівника.
Обидві процедури визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76, якою затверджено: 1) Критерії та Порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (надалі – Критерії та Порядок) та 2) Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану (надалі – Порядок бронювання). Окремо діє Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650.
Обидві процедури є відносно новими. Багато аспектів доопрацьовуються, зазнають змін. Системні зміни до законодавства України у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, прийняті у травні 2024 року, сприяли зростанню попиту бронювання працівників. Ми бачимо, що держава вживає кроки для підвищення податків і пошуку додаткових джерел наповнення державного бюджету, окрім як шляхом залучення кредитів та допомоги від міжнародних партнерів та донорів. Для бізнесу важлива можливість планувати та захищати свою діяльність, і можливість бронювання ключових працівників є одним із визначальних елементів на сьогодні. У протилежному випадку залучення інвестицій та їх збереження в Україні є маловірним.
Статус критичності
Механізм економічного бронювання ще не було запроваджено, загальний перелік критеріїв, яким потрібно відповідати для отримання статусу критичності, суттєвих змін не зазнавав; його було доповнено постачальником електронних комунікаційних послуг. Таким чином, станом на сьогодні є 8 загальних критеріїв для визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки. Для отримання бажаного статусу необхідно довести відповідність принаймні трьом.
Також, додавались окремі особливі підстави для можливості отримання статусу критичності та подальшого бронювання працівників. Зокрема, у травні 2024 року до Критеріїв та Порядку включили українські неурядові та благодійні організації, а у серпні – постійні представництва іноземних організацій (для останніх досі відсутній порядок та критерії, яким вони мають відповідати для отримання відповідного статусу).
Один із критеріїв для підприємств дає можливість галузевим органам центральної влади, органам місцевого самоврядування на власний розсуд визначати, які саме підприємства є важливими для їх галузі чи території. Жодних орієнтирів чи обмежень щодо визначення таких критерії на рівні таких суб’єктів застосовано не було. Швидше за все, це і стало підставою для тимчасового застосування певних обмежень у цьому процесі. Зокрема, тимчасово (було оприлюднено, що таке обмеження діятиме строком до 15 листопада 2024 року) було обмежено приймати рішення про надання статусу критичності підприємствам для всіх суб’єктів, окрім міністерств.
Підприємство звертається до профільного органу (за галузевим чи територіальним принципом) із документами, які підтверджують відповідність критеріям. Розгляд документів має відбутись протягом 10 робочих днів. На практиці, строків розгляду документів дотримуються далеко не завжди.
Паралельно відбувається аудит/перевірка підприємств, які вже отримали статус Критичності. Для забезпечення законності проведення таких перевірок у жовтні 2024 року суб’єктам, які наділені повноваженнями приймати рішення щодо надання статусу критичності, дали право проводити перевірку підприємств на відповідність критеріям (п. 61 Критеріїв та Порядку). Періодичність проведення таких перевірок, доцільність, обґрунтованість таких дій – на розсуд самого суб’єкта, він визначає чи є у нього така потреба. Також на рівні законодавства не визначено строки проведення таких перевірок, строки розгляду наданих документів.
За результатами проведення перевірки приймається рішення про відповідність або не відповідність критеріям критичності.
Таким чином, зараз за отриманням статусу критичності може звернутись підприємство, яке відповідає трьом і більше критеріям, визначених у п.2 Критеріїв та Порядку до галузевого міністерства. Документи мають бути розглянуті протягом 10 робочих днів. За результатами розгляду документів, підприємству направляється рішення відповідного органу.
Бронювання працівників
Після успішного проходження етапу 1, підприємство може завертатись за бронюванням своїх військовозобов’язаних працівників. Ця частина не сильно зазнала змін останнім часом. Зараз передбачено 2 варіанти подання документів: 1) через суб’єкта, який прийняв рішення про надання статусу критичності (який є базовим способом); 2) через портал Дія.
Для другого варіанту існує кілька обмежень.
По-перше, подавати документи через Портал Дія може організація, яка включена до Єдиного переліку. Цей перелік формується Мінекономіки і передбачена можливість подати запит на включення до такого переліку.
По-друге, подавати запит можна щодо військовозобов’язаного, який перебуває на військовому обліку та своєчасно (до 16 липня 2024 року за загальним правилом, плюс у випадку подальших змін у відомостях – у встановлені строки) оновив свої дані.
По-третє, під час такого бронювання перевіряється дані про наявність трудових відносин із працівником. Це означає, що здійснюється перевірка дотримання роботодавцем своїх обов’язків із забезпечення належного військового обліку на підприємстві.
По-четверте, тимчасово обмежено використання цього способу подання документів. Пояснюється це тим, рішення про надання бронювання у випадку формування заяви через портал Дія, приймається за лічені хвилини і таким механізмом зловживали.
Також, змістовна відмінність між двома способами бронювання працівників – перелік документів. Зокрема, звертаючись за бронюванням працівників через суб’єкта, який надав підприємству статусу критичності, роботодавець надає обґрунтування щодо необхідності бронювати конкретного працівника. І хоча в Порядку бронювання прямо не визначено, яким чином враховується надане обгрунтування, на практиці часто запитують індивідуалізовані пояснення, щодо кожного заявленого працівника.
Строки розгляду документів всіма залученими суб’єктами також закріплені. На практиці, дотримання цих строків є швидше винятком.
Бронювання працівників підприємств, які визнані критичними для функціонування економіки, здійснюється строком до 12 місяців. Але у випадку втрати статусу критичності чи розірвання/припинення трудового договору, бронювання анулюється. Також, роботодавець може надати клопотання про скасування бронювання, у разі потреби.
Для працівників бронювання не вимагає відвідування ТЦК, дані оновлюються у режимі онлайн і відображаються у е-ВОД. Хоча на практиці, непоодинокими є випадки відмови працівників ТЦК СП у визнанні е-ВОД. У відповідь на такі випадки представники Міноборони закликають повідомляти про них на Гарячу лінію Міністерства, оскільки такі дії є порушенням законодавства. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 існує дві форми військово-облікового документа: електронна та паперова. Відповідно до п. 9 зазначеної постанови, такі документи мають однакову юридичну силу.
Для різних категорій роботодавців існують різні квоти для бронювання працівників. За загальним правилом – не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників (якщо таких працівників на підприємстві 1, то можна забронювати його одного).
Проте, існують винятки, зокрема, для виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, організацій, які обслуговують системи життєзабезпечення тощо.
Найближчими днями завершуються визначений Урядом строк для проведення перевірок організацій, які отримали статус критичності та заброньованих ними працівників. Швидше за все, за результатами проведеного аудити будуть запропоновані зміни як до критеріїв та порядку отримання статусу критичності, так і щодо порядку бронювання дійсно важливих працівників. Це питання є доволі чутливим для українського суспільства, на жаль, відомі випадки зловживання такими механізмами. Проте, бронювання дійсно необхідне для можливості функціонування української економіки за умов війни. На жаль, відчутними є наслідки міграції, частина території та населення знаходяться в окупації, велика кількість фахівців зараз перебувають на військовій службі, не враховуючи загиблих. Але без можливості резервування ключових працівників функціонування дуже багатьох підприємств може стати під загрозу як сьогодні, так і в майбутньому.
