Нещодавно ми коментували найгучніші судові кейси за підсумками 2018 року, а тепер у нас вже є можливість підсумувати першу половину поточного року. І, повірте, за цей час було багато цікавого!
|
1. Аутстафінг.
Ця тема перейшла в нинішній рік з минулого, коли в ЗМІ широко обговорювалася «Справа на мільярд». Нагадаємо, що правоохоронними органами ведеться досудове розслідування, в ході якого в коло підозри щодо несплати податків потрапили кілька великих міжнародних компаній, які користувалися послугами аутстафінгових фірм.
За словами слідчих, сума несплачених податків становила приблизно мільярд гривень. Проводилися численні допити, а також, за згодою слідчих суддів, реалізовувалися тимчасові доступи до документації, яка визначає статус персоналу, здійснювався колосальний пресинг на компанії зі світовими іменами. За заявою офісу Бізнес-омбудсмена, цей кейс закрито, оскільки тиск на бізнес припинився. Але це не означає, що питання вирішене остаточно і безповоротно, оскільки робота з документування схеми аутстафінгу правоохоронцями триває і сьогодні, про що сигналізує реєстр судових рішень в частині раз у раз спливаючих визначень про тимчасовий доступ в рамках кримінальних проваджень. Крапку в цьому питанні, звичайно ж, поставить Верховний Суд, куди поступово стікаються справи з адміністративної юрисдикції щодо оскарження постанов Держпраці, складених за підсумками перевірок суб'єктів господарювання. І ситуація для платників податків поки що не надто райдужна.
Так, постановою від 20 березня 2019 р у справі № 821/901/18 П'ятий апеляційний адміністративний суд (Одеська область) залишив у силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 р, яким суд відмовив у визнанні незаконним рішення Держпраці. До речі, сума штрафу за оскаржуваним рішенням склала 1 228 590 грн.
В даному кейсі суд дійшов наступних висновків:
- встановлено місце і суб'єкти фактично складених трудових відносин, що перешкоджає реалізації прав працівників на соціальний захист у разі безробіття, профхвороби, відпочинку, відпустки, профспілок і т.д.;
- в якості доказів прийнято пояснення працівника, який вказав, що отримував заробітну плату за місцем фактичної роботи, а також відсутність актів виконаних робіт з чітким зазначенням фактичного часу і обсягів виконаної роботи;
- немає доказів сплати податків і зборів провайдером, який є компанією-нерезидентом.
Всі перераховані моменти є тонкими для всіх без винятку учасників аутстафінгу. На наш погляд, найбільшу увагу потрібно приділяти саме роботі з персоналом компанії, щоб його слова повністю відповідали документальному змісту.
Ось і виходить, що у «Справи на мільярд» буде нове продовження, поки своє остаточне слово не скаже Верховний Суд. Чи буде це слово прихильним до бізнесу - покаже цей рік.
2. Незаконне збагачення.
«Протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів», - це лейтмотив рішення КСУ від 26 лютого 2019 р.
Майже 4 роки проіснувала в Кримінальному кодексі України 368-2 - незаконне збагачення, як дамоклів меч висіла над кожною особою, яку можна було віднести до уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування. Проголосувавши в 2015 році за те, щоб передбачити кримінальну відповідальність при встановленні факту незаконного збагачення, 59 депутатів цього ж скликання ВРУ звернулися в КСУ з тим, щоб визнати цю статтю неконституційною.
З моменту оголошення рішення КСУ всі кримінальні провадження, які перебувають на досудовому розслідуванні, а також в суді, підлягають закриттю. Тут без варіантів, все абсолютно однозначно і навіть щодо тих проваджень, за якими було винесено обвинувальний вирок (якщо такі є) в порядку ст. 74 КК України.
Залишається чинною Конвенція ООН проти корупції від 2003 року, яку Україна ратифікувала в 2006 році. У нашої держави залишаються зобов'язання криміналізації дій з незаконного збільшення кількості активів посадової особи органу державної влади. У зв'язку з цим Президент України 28 лютого направив до ВРУ невідкладний законопроект про внесення в КК України ст. 368-5 «Незаконне збагачення». Суть його полягає в тому, що зі складу злочину виключені ознаки зловживання владою або службовим становищем. Ми вбачаємо високу частку ймовірності, що дані пропозиції Президента в ВРУ будуть підтримані.
Дане рішення КСУ - гучний прецедент, який буде розібраний на цитати і ще довго буде згадуватися в усіх провадженнях, де мова йтиме про майновий стан держслужбовців, а також прирівняних до них осіб. Але ми пропонуємо розглядати ці дві події в одному ланцюжку послідовних фактів: декриміналізація, обнуління всіх існуючих проваджень, узгодження нової статті КК України - 368-5 з більш чіткою диспозицією. Тепер всі учасники процесу повертаються на вихідні позиції: на 4 роки тому.
3. Суди навколо «ПриватБанку».
Поступово у ВС почали розглядати і приймати рішення по спорах з НБУ за фактом прийняття ним рішень про віднесення банків до категорії неплатоспроможних. Це триває вже приблизно 2 роки. Початок 2019 року ознаменувався для Національного банку тим, що ВС своїм рішенням від 5 лютого по суті визнав неправомірним рішення регулятора від 13 лютого 2015 року про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних.
Також у 2019 рік перетекли всі судові процеси, пов'язані з приватизацією «ПриватБанку». В першу чергу, звернемо увагу, що практично всі тексти судових рішень виключено з вільного доступу в Реєстрі судових рішень, що позбавляє можливості аналізувати юридичну складову.
Отже, ми хочемо звернути увагу на наступні кейси:
- 7 лютого стало відомо, що реєстратор КП «Агентство реєстраційних послуг» 31 січня 2019 року вивів з-під обтяження і припинив договір іпотеки, предметом якого є морський перегрузочно-складський термінал в Одеській області «Бориваж». Ці реєстраційні дії було проведено на підставі скасованих рішенням ВС від 03.07.2018 р. рішень судів першої та другої інстанції. НБУ подав скаргу до відповідної Комісії при Міністерстві юстиції;
- 20 квітня Печерський районний суд м. Києва розірвав договір поручительства І. Коломойського по кредитах рефінансування «ПриватБанку» за період 2008-2004 рр., отриманими до входження держави в капітал. НБУ подав апеляційну скаргу;
- НБУ в касаційному порядку оскаржить рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який 13 травня відхилив апеляційну скаргу регулятора на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 2 березня 2018 р., яким було задоволено позов акціонера «ПриватБанку» - кіпрської компанії «Triantal Invesmens Ltd» про скасування розпорядження НБУ про проведення інспекційної перевірки в «ПриватБанку» перед його виведенням з ринку.
За цими та іншими кейсами, пов'язаними з «ПриватБанком», спостерігають не тільки політики, банкіри і міжнародні експерти. До них прикута увага активної частини платників податків, а також великого бізнесу, оскільки суми рефінансування, шкоди або компенсацій, заявлених в процесах, дуже значимі в масштабах такої держави як Україна.
Відзначимо тенденцію, яка проглядається у всіх резонансних кейсах, закінчених і триваючих в судах адміністративної юрисдикції. Це ретельне вивчення процедури прийняття оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень. Сьогодні дотримання процедури - це непорушна догма. Сьогодні навіть в найбільш резонансних справах адміністративні суди встановлюють, що ця процедура фактично порушена. Як наслідок - визнання незаконним прийнятого рішення, що має колосальний суспільний резонанс. І прикладів цьому протягом 2018-2019 років більш ніж достатньо.
Поки готувалася ця стаття, закінчилася трансляція засідання в Конституційному Суді України з розгляду конституційного подання народних депутатів про конституційність Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень ВРУ і призначення позачергових виборів». Знаємо, що багато колег дивляться на цей процес, як на виступ збірних команд по професії чисто з прикладною метою: побачити нові тактичні прийоми, словесні звороти, способи подачі доказів, а також розібрати виступи представників на цитати.
Це ще один прецедент, який матиме істотний вплив на політику, бізнес та соціальну сферу в країні найближчим часом. Про нього ми розповімо пізніше.
Ознайомитися з рішенням суду з цього питання можна буде в системі аналізу судових рішень VERDICTUM: референт повідомить про надходження рішення, як тільки його внесуть до ЄДРСР. Переконайтеся, скориставшись тестовим доступом.
Нагадаємо, що АО Juscutum, яке входить до ГК ЛІГА перша в Україні випустило прикладний мобільний застосунок у сфері юридичних послуг Juscutum Legal Alarm.
