Як працює судова система під час війни

Воєнний стан в Україні триває вже четвертий місяць, і впродовж цього часу робота державної судової системи зазнала змін. Читайте детальніше про них у матеріалі старшого юриста практики вирішення судових спорів ЮФ INTEGRITES Юрія Сівовни, що продовжує працювати з клієнтами в умовах війни.

Позитивна динаміка

Якщо кінець лютого-середина квітня 2022 року відзначилися постійною зміною територіальної підсудності багатьох судів, які опинились на окупованій території або знаходились в безпосередній зоні бойових дій, то вже починаючи з 21 квітня, Верховний Суд прийняв розпорядження про відновлення територіальної підсудності судових справ:

• Іванківського районного суду Київської області;

• Брусилівського, Малинського та Овруцького районних судів Житомирської області;

• Господарських судів Сумської та Чернігівської області;

• Макарівського районного суду Київської області;

• Ірпінського міського суду Київської області;

• 25 районних судів Чернігівської області.

Весь перелік судів, чия підсудність була змінена та відновлена, можна переглянути за посиланням.

Що цікаво: відновлення підсудності того чи іншого суду не означає, що справа, яку почав розглядати інший суд «на заміні», буде згодом передана до суду, чия підсудність відновлена. Наприклад, розпорядженням Верховного Суду від 10.03.2022 № 4/0/9-22 підсудність Брусилівського райсуду Житомирської області була змінена на Корецький райсуд Рівненської області. А вже Розпорядженням Верховного Суду від 21.04.2022 № 24/0/9-22 підсудність Брусилівського суду була відновлена. Однак усі судові справи, що надійшли до Корецького районного суду Рівненської області за період з 10.03.2022 року по 21.04.2022, за зміненою територіальною підсудністю мають бути ним і розглянуті, хоча підсудність Брусилівського районного суду вже відновили.

Такий самий підхід стосується розгляду справ в інших судах, чия підсудність була відновлена.

Активізація судового розгляду справ

Не готовий стверджувати, чи будуть українці подавати до суду частіше чи рідше у зв'язку з воєнним станом, але суди матимуть розглянути так звані довоєнні справи.

З власного досвіду можу зазначити, що станом на травень 2022 року суди призначили 14 судових засідань у справах, супровід яких безпосередньо здійснює автор цієї статті як представник однієї зі сторін судового процесу. Переважно це цивільні й господарські справи, а також справи про адміністративні правопорушення, з яких розгляд справ було призначено:

• Судами міста Києва: 5 судових засідань (3 - загальні суди, 1 - Господарський суд м. Києва, 1 - Верховний Суд);

• Судами Київської області: 3 судових засідання (Обухів, Бориспіль);

• Судами Вінницької області: 2 судових засідання (Тростянецький районний суд Вінницької області);

• Судами Житомирської області: 2 судових засідання (Господарський суд Житомирської області);

• Судами Рівненської області: 2 судових засідання (Корецький районний суд Рівненської області).

Така динаміка судового розгляду справ навіть за запропонованим прикладом демонструє активну роботу судів, яку можна порівняти з довоєнним станом речей.

До слова, після свого останнього візиту до Господарського суду м. Києва 19 травня 2022 року можу зазначити, що на цей день судді мали чимало судових засідань. Більша частина представників сторін у цей день з'явилася на засідання, і тривали вони щонайменше до 18:00 з великими затримками.

Особливості розгляду судових справ під час воєнного стану

Згідно рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 р., суддям рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що багато учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.

Справи, які не є невідкладними, рекомендовано розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

З власної практики можу зазначити, що в цілому суди виконують такі рекомендації, особливо в не кримінальних справах, які зумовлюють участь всіх учасників судового процесу. У випадку наявності клопотань про відкладення судового розгляду у зв'язку з воєнним станом, суди як правило відкладають такий розгляд, розуміючи становище учасників спору та всіляко їм у цьому сприяючи.

Водночас суди дедалі активніше застосовують можливість проводити судові засідання дистанційно, в режимі відеоконференцій. Це не дивно, оскільки негативні наслідки військової агресії проти України, дефіцит палива та порушення транспортного сполучення між містами значно ускладнюють пересування учасників процесу до інших регіонів України.

Комунікація з судами. Отримання інформації про перебіг справ

Тимчасове припинення діяльності Єдиного державного реєстру судових рішень, а також функціоналу веб-сайту судової влади «Стан розгляду справ» у зв'язку з військовою агресією рф, значно вплинули на можливість отримувати інформацію про перебіг розгляду судових справ та прийняті судові рішення.

Тепер учасники судових процесів мають робити так само, як робили років 8-10 років тому: шукати телефон суду в доступних джерелах, телефонувати в довідкову або канцелярію суду (відділ діловодства) і дізнаватись інформацію по справі там або ж шукати телефон помічника або секретаря судового засідання, щоб отримати необхідні відомості по справі. По телефону можна також повідомити, що ви відправили електронною поштою клопотання, що підписане КЕП, і просите перевірити, чи не потрапило воно в спам.

Автор особисто мав досвід, коли в одному з судів Вінницької області працівники канцелярії та особи, які відповідальні за прийняття та реєстрацію вхідної електронної пошти, знаходились в різних приміщеннях, і якщо б не телефонні дзвінки до суду, то всі надіслані процесуальні документи так би й залишились у папці «спам». Помічник судді та працівники канцелярії врешті знайшли всі документи, зареєстрували їх та вчасно передали судді.

Та є й інші приклади, коли в ХХІ столітті та в умовах війни деякі суди міста Києва та Київської області не можуть налагодити елементарний телефонний зв'язок з судом. І з огляду на функцію «Розклад судових засідань» згаданих судів на веб-сайті судової влади (який, до речі працює), розуміємо, що правосуддя в цьому суді начебто відбувається, але, враховуючи віддаленість суду та відсутність зворотного зв'язку, знаходишся ніби у вакуумі.

Поряд з цим, хоча система «Електронний суд» позиціонується як один з ефективних способів дистанційного судочинства та створена з метою замінити судові засідання в режимі offline, користування нею не завжди є комфортним. Одним з прикладів, окрім звичайних мережевих перешкод, коли система з різних причин «підвисає», також може бути ситуація, коли сторонам провадження надається доступ до матеріалів справи в електронному вигляді, але з різних технічних причин учасник спору не може з ними ознайомитись. Внаслідок цього необхідно повторно відкласти розгляд справи для того, аби всі мали можливість ознайомитися з її матеріалами. Та навіть у таких випадках судді йдуть на зустріч сторонам і відправляють сканкопії справ та окремих матеріалів на вказану учасником спору електронну пошту.

І насамкінець

Українська судова система продовжує функціонувати й гідно долати складнощі, викликані війною. Безперебійність функціонування системи забезпечена Верховним Судом шляхом зміни територіальної підсудності. Доступ до правосуддя може бути забезпечений або безпосередньою участю в судових засіданнях або в режимі відеоконференцій. Водночас можна констатувати, що судді лояльніше ставляться до учасників спору, які з різних причин, що викликані військовим станом, не можуть прибути на судові засідання та вчасно готувати процесуальні документи. Таке ставлення виражається в тому, що судові засідання відкладаються, а строки для подачі процесуальних документів продовжуються.