Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Що потрібно знати експортеру про механізми розрахунків

Експортна операція потребує ретельної підготовки. Як й при імпорті, важливе значення мають умови поставки та умови розрахунків за валютним контрактом. Аби не наробити непоправних помилок в майбутньому експортеру треба орієнтуватися у валютному законодавстві.

Звичайно, одна із запорук успіху - це ефективна робота з банком, який обслуговує зовнішньоекономічну угоду. Оскільки, обговорення особливостей майбутньої операції із банком позбавить експортера зайвих витрат.

Отже, головною складовою валютного законодавства є Закон України «Про валюту і валютні операції». Саме цей законодавчий акт визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Також, для транскордонних розрахунків важливими є результати фінансового моніторингу експортної операції банком, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Без позитивного рішення по цьому питанню, навіть якщо в контракті ідеально прописані всі інші умови, розрахунки по угоді не відбудуться.

Строки перш за все.

Експортеру слід враховувати важливий момент під час проведення зовнішньоекономічної угоди - це граничні строки розрахунків.

Як встановлено в статті 13 закон України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Станом на листопад 2022 року, з урахуванням воєнного стану, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів.

Такий строк був встановлений відповідною постановою Національного Банку України №18 від 24 лютого 2022 року.

Одночасно, банки здійснюють відповідний валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У відповідності до Постанови Правління Національного банку України 02.01.2019 № 7, її вимоги поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

За змістом цієї Постанови №7, експортеру при підготовці до зовнішньоекономічної операції, треба визначитись із валютою платежу та валютою ціни. Всі ці умови мають бути висвітлені у контракті (або у відповідних додатках до нього).

Необхідно врахувати, що банк здійснює валютний нагляд за дотриманням українським експортером граничних строків розрахунків за відповідною операцією, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Технічно банк здійснює відповідний нагляд, шляхом співставлення надходження грошових коштів на рахунок експортера із митною декларацією, за якою товар був переміщений через митний кордон України.

Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів з дати оформлення МД типу ЕК-10 “Експорт”, ЕК-11 “Реекспорт” на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню).

Валютний нагляд завершується банком після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару.

Таким чином, в разі надання відстрочки своєму контрагенту (т.з. відкритий рахунок) на оплату поставленого товару, українському експортеру треба врахувати, що крайня дата оплати за цей товар (надходження грошових коштів на поточний рахунок) має становити не пізніше 180-го дня від дати експортної митної декларації. Слід також мати на увазі, що такі саме законодавчі вимоги виконуються й у разі використання акредитивної форми розрахунків між сторонами зовнішньоекономічної угоди.

Працюєте з договорами в умовах воєнного стану? Спробуйте функціонал Contractum в LIGA360. Типові шаблони договорів українською та англійською мовами, аналіз тексту договору й перевірка помилок, моніторинг основних сутностей договору. Замовляйте за посиланням.

Форми розрахунків на вибір.

Чинне законодавство дозволяє використання дві основні форми розрахунків: переказ грошових коштів на поточний рахунок в банківській установі або акредитив.

Найпоширеніша та найпростіша форма - звичайний транскордонний грошовий переказ.

Експортеру достатньо відкрити поточний рахунок в банку та отримати від нерезидента валютну виручку за поставлений товар.

Наразі не має вимоги щодо обов'язкового продажу валютної виручки. Тому враховувати необхідно лише офіційний курс Національного Банку, за яким експортеру в подальшому буде необхідно продавати цю валюту.

Акредитивна форма розрахунків дуже надійна, але складна. Питання її використання має бути погоджено сторонами зовнішньоекономічної угоди.

За цією формою банк покупця нерезидента проводить розрахунок із українським експортером проти так званого належного представлення. Під представленням законодавство розуміє представлення документів, що відповідає умовам акредитива, міжнародним документам, затвердженим Міжнародною торговельною палатою та яким підпорядкований акредитив, та міжнародній стандартній банківській практиці. Зазвичай такими документами є товаросупровідні документи, які слідують із товаром (коносамент, накладна тощо).

Акредитив дуже зручний для покупця, адже гарантує йому оплату тільки за вже поставлений товар. Для українського експортера це є також гарантією беззаперечної оплати. Для обох сторін - це запорука чистоти угоди, гарантія від шахрайства.

Використання такої форми залежить від волі закордонного покупця та можливостей банку, який обслуговує українського експортера. Оскільки не всі банки мають змогу працювати із цією формою розрахунків.

Все вирішується в банку та у юриста.

Отже, як само вести розрахунки при експорті залежить перш за все від домовленостей з торговим партнером.

Звичайно, що самий надійний метод - передоплата живими грошима на поточний рахунок. Після цього валютний контроль не відкривається, товар у визначені строки оформлюється на експорт.

Проте не завжди сторони досягають таких домовленостей. Експортеру треба пам'ятати про це та складати всі документи, пов'язані з угодою, юридично грамотно.

Допомогу у цьому надає кваліфікований юрист, який разом із обслуговуючим банком, погодить ефективно працюючу редакцію зовнішньоекономічного контракту.

Як бізнесу діяти правильно в умовах воєнного часу? Завдяки LIGA360. Система доповнена новими розділами й інструментами, де зібрані зміни законодавства, новини й аналітика, консультації. Знаходь відповіді та слідкуй за змінами щодня.

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему