Один з колишнього подружжя може виселити іншого, якщо встановлено, що він є володільцем спірного житла та якщо суд це визнає на підставі обставин, які мають істотне значення. У цьому випадку - це неможливість проживати у своєму житлі та жити в орендованій квартирі.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 14 серпня 2019 року у справі № 702/101/18.
Аналітична система аналізу судових рішень Verdictum надає доступ до 85 млн судових рішень та допомагає оперативно вивчити позицію конкретного судді та колег у схожих справах. Окрім цього система надає доступ до розкладу судових засідань і завантаженості суддів. Отримайте доступ до Verdictum, доки діє знижка 20% (знижка діє тільки у травні)
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, примусове виселення.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником житлового будинку. Шлюб між сторонами розірвано. Проте відповідач до цього часу продовжує проживати у спірному будинку та чинить перешкоди у користуванні майном позивача.
Місцевий суд, з чим погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову.
Позивач подав касаційну скаргу, яка обґрунтована тим, що суди застосували норми закону, що стосуються наймачів житлового фонду, а не власників. Позивач фактично маючи у власності житловий будинок, вимушений орендувати житло, адже відповідач чинить перешкоди у користуванні майном позивача. Як одноособовий власник позивач має всі передбачені законом права вимагати усунення будь-яких порушень права власності.
Позиція Верховного Суду
ВС із висновком судів попередніх інстанцій не погодився, з огляду на таке.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша стаття 321 Цивільного кодексу).
Відповідно до статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз положень глави 32 ЦК свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов'язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
Відповідач вселилась у спірну квартиру в якості члена сім'ї власника житлового будинку і набула право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом.
Відповідно до частини другої статті 406 ЦК сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Суди встановили, що позивач є власником спірного житлового будинку.
Відповідач спільним побутом із позивачем не пов'язана, тому її право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК.
Для побудови виграшної стратегії захисту в суді необхідно багато часу приділяти вивченню правових прецедентів і норм права. ЛІГА:ЗАКОН розробила комплексне рішення LIGA360:АДВОКАТ, яке об'єднує головні інструменти для ефективної роботи адвоката в єдиному робочому просторі. Крім зручного доступу до найбільшої бази НПА, судових рішень та інформації про компанії й підприємців, ви отримуєте низку додаткових переваг: сповіщення про зміни в законодавчому полі, нові судові рішення, стан контрагентів; створення бази корисних посилань; персональну стрічку новин за обраними темами та джерелами. Спробуйте у травні зі знижкою 30 %.
Також читайте:
Шлюбний договір недійсний, якщо ставить особу в невигідне матеріальне становище;
Чи є об'єктом поділу при розлученні майно ФОПа: рішення Верховного Суду;
Заповіт не є беззаперечною підставою для набуття особою майна;
Факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу можна встановити лише з 2004 року;
Придбання майна у шлюбі не є безумовною підставою для його рівного поділу.
