Запит, направлений податківцями з порушенням податкового законодавства, є підставою для визнання перевірки незаконною.
Відповідне положення міститься у постанові ВС 16 квітня 2020 року у справі № 812/1681/16.
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. ЛІГА:ЗАКОН презентує для вас першу систему аналізу судових рішень із функціоналом передбачення вірогідності перемоги у суді у всіх трьох інстанціях за допомогою штучного інтелекту. Функціонал прогнозування на підставі аналізу тексту позовної заяви створено для попередньої оцінки ризиків та економії часу адвоката під час підготовки до судових засідань. Сьогодні Verdictum PRO аналізує понад 80 млн документів. Не пропустіть зимові знижки на інформаційно-аналітичні продукти та комплексні рішення для бізнесу від ЛІГА:ЗАКОН! Обирайте тільки до 14-го грудня зі знижкою 30%
Позиція ВС
Підприємство звернулось до суду до ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив те, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті з порушенням чинного законодавства, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки документальну позапланову невиїзну перевірку відповідачем проведено за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки, визначених Податковим кодексом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами незаконної перевірки, відповідно, є протиправними та незаконними.
Обставини справи
Згідно із положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Судами встановлено, що запит, направлений податковим органом на адресу Підприємства, не містить печатки контролюючого органу, як це передбачає податкове законодавство.
За таких обставин Підприємство могло не надавати відповідь на такий запит, оскільки в останньому відсутній обов'язковий реквізит - печатка контролюючого органу. Порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим під час вирішення аналогічних правовідносин (постанова від 9 квітня 2019 року у справі № 804/5722/16).
Посилання контролюючого органу, про те, що запит надруковано на офіційному бланку податкового органу, з датою та вихідним номером, який є тотожнім печатці, Суд вважає необґрунтованими, оскільки податковим органом при оформленні запиту було порушено приписи Податкового кодексу щодо його оформлення. Відсутність печатки на письмовому запиті направленому контролюючим органом на адресу позивача не можна віднести до недоліків, випадково допущених при їх оформленні.
Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
