29 грудня 2019 року набрав чинності Закон № 390-IX, відповідно до якого юрисконсульти, інші працівники юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування отримали право представляти останніх у суді ("Закон").
Вже напрацьована судами практика та дискусії в юридичній та бізнес спільноті свідчать, що наразі відповіді та роз'яснення потребують два ключових питання:
по-перше, чи скасовано адвокатську монополію?
по-друге, які документи надати суду аби позов чи інший процесуальний документ не повернули та/або юрисконсульта допустили до участі у судовому засіданні.
|
Прудкий О.В. |
Щодо суті самопредставництва
У 2016 році українським парламентом в Конституції закріплено поступове введення "адвокатської монополії" (представництво у судах виключно адвокатами, за винятком малозначних справ): з 1 січня 2017 року - у Верховному Суді та касаційних судах (на той час - вищих спеціалізованих), у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року; представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами в судах усіх інстанцій мало здійснюватися з 1 січня 2020 року.
Процесуальні кодекси, що набрали чинності у грудні 2017 року закріпили таку схему процесуального представництва юридичної особи у судовій справі:
самостійна участь у справі або самопредставництво - участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення;
участь через представника - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними виключеннями.
З 29 грудня 2019 року судам під час прийняття процесуальних документів та допуску осіб до участі у справі слід враховувати наступне:
по-перше, крім керівника та члена виконавчого органу, право представляти юридичну особу в порядку самопредставництва отримали інші особи, які мають з такою юридичною особою трудові відносини (діють на підставі трудового договору (контракту);
кодекси доповнено положеннями щодо самопредставництва органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, від імені яких діють їх керівники, інші уповноважені особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору.
Як бачимо, зазначеним законом не скасовано норму щодо представництва юридичних осіб виключно адвокатами, відтак і про скасування адвокатської монополії мова не йде.
Натомість, розширення можливостей для самопредставництва мало на меті вирішити назрілі проблеми щодо:
надання бізнесу можливості захищати свої інтереси силами власного персоналу - юрисконсультів;
позбавлення юрисконсультів потреби в отриманні адвокатського свідоцтва; та
вирішення проблеми представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах нестачі бюджетів та відсутності чіткого механізму закупівлі адвокатських послуг.
|
Гутнік І.В. |
Як уникнути повернення процесуальної заяви чи недопуску до участі у судовому засіданні?
Довіреність: чи підтверджує повноваження щодо самопредставництва? Відповідна на це питання однозначна - ні.
Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника (юрисконсульта) представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва.
Так, наприклад Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12 лютого 2020 року у справі № 160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).
Які документи можуть підтверджувати повноваження щодо самопредставництва?
В ухвалі від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду:
докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також
докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді.
Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.
Так, в ухвалі від 20 січня 2020 року у справі № 910/3245/19 повертаючи касаційну скаргу юридичної особи Верховний Суд (Касаційний господарський суд) вказав, що надана копія трудового договору не містить положень щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів відповідача в суді.
В ухвалі від 21 січня 2020 року у справі № 924/440/19 Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти в порядку самопредставництва, такий працівник має надати суду:
витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або
оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та
окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення.
Численна судова практика та власний досвід участі у судовому процесі свідчать, що за умови надання усіх необхідних документів (як зазначено вище) суди допускають юрисконсультів до участі у справі в порядку самопредставництва.
З повним текстом судових рішень зручно ознайомитися у VERDICTUM. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.
А що з "адвокатською монополією"?
Наразі фахова спільнота очікує прийняття Верховного Радою України закону про скасування змін до Конституції 2016 року (щодо адвокатської монополії) (законопроект № 1013). Законопроект передбачає залишення монополії на рівні Конституції тільки для захисту від кримінального обвинувачення.
На практиці прийняття цього законопроекту автоматично не призведе до скасування адвокатської монополії, що закріплена також на рівні процесуальних кодексів.
Більше того, враховуючи коментарі законотворців (до прикладу, голови Комітету з питань правової політки Андрія Костіна) метою законодавчих змін є в першу чергу виключення положення про адвокатську монополію з Конституції України, оскільки (початок цитати): "роль адвокатури в правосудді має визначатись у процесуальному законодавстві" (кінець цитати).
Прудкий О.В., cтарший юрист практики вирішення комерційних спорів Arzinger, адвокат
Гутнік І.В., юрист практики вирішення комерційних спорів Arzinger, адвокат
Ви можете оперативно знаходити судові рішення, відслідковувати інформацію про контрагентів та отримувати всі необхідні інструменти для щоденної юридичної роботи за допомогою Професійного рішення для юридичних департаментів та компаній
