$
Зміни фінансового моніторингу. Бізнес повинен повністю розкрити інформацію про структуру власності
Денис Грищенко, керівник практики податкового планування МЮК SBSB, розповів, що таке фінмоніторинг та які зміни очікують бізнес з 28 квітня
23.04.2020, 16:20
8272
0
Зміни фінансового моніторингу. Бізнес повинен повністю розкрити інформацію про структуру власності
23.04.2020, 16:20
8272
0
Денис Грищенко, керівник практики податкового планування МЮК SBSB, розповів, що таке фінмоніторинг та які зміни очікують бізнес з 28 квітня
Підготовлено спеціально для
Платформи ЛІГА:ЗАКОН

28 квітня в Україні набуває чинності новий Закон № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванні поширення зброї масового знищення».

Це документ, який регулює порядок фінансового моніторингу. Новий закон передбачає посилення заходів по розкриттю інформації про структуру бізнесу перед суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Що чекає український бізнес в майбутньому в зв'язку з такими змінами?

Що таке фінансовий моніторинг?

Фінансовий моніторинг - це сукупність заходів контролю фінансових операцій, які підлягають моніторингу і включають ідентифікацію, верифікацію клієнтів, ведення обліку таких операцій та збір відомостей про їх учасників. Його завдання - контролювати ризикові фінансові операції і виявляти спроби легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом або фінансування тероризму.

Зараз законодавство про фінмоніторинг базується на Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Відзначимо, що заходи фінансового моніторингу стосуються виключно фінансових операцій.

Які обов'язки покладені на суб'єктів фінмоніторингу

Функцію фінансового моніторингу виконують суб'єкти первинного фінансового моніторингу. Закон виділяє великий перелік суб'єктів, а саме банки, страхові компанії, ломбарди, будь-які фінансові установи (в тому числі представництва іноземних), учасники ринку цінних паперів, нотаріуси, адвокати, аудитори, бухгалтери, юристи та інші.

Основне завдання суб'єктів - ідентифікація і верифікація своїх клієнтів (KYC - know your client). Верифікація базується на міжнародних стандартах AML (anti-money laundering - боротьба з відмиванням грошей). Всі підозрілі данні передаються в Держфінмоніторинг для подальших розглядів.

KYC обов'язково проводиться перед встановленням відносин з клієнтом, зокрема відкриття рахунку або проведення фінансової операції. Мета процедури KYC - зібрати дані про кінцевий вигодоодержувача. Для цього використовуються дані, надані клієнтом або зібрані з державних реєстрів та інших відкритих джерел.

Для ідентифікації клієнта-резидента України суб'єкт може запросити ПІБ, дату народження, паспортні дані та ІПН, якщо клієнт фізична особа. Крім того, можуть зажадати реєстраційний номер і реквізити банківського рахунку, якщо клієнт ФОП. Також вимагають найменування, місцезнаходження, реєстраційний номер, ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися активами компанії і реквізити банківського рахунку (якщо клієнт є юридичною особою).

Для юридичних осіб-нерезидентів цей перелік доповнений інформацією про органи управління, даних про кінцевий бенефіціара і нотаріально завіреним свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи. Якщо в структурі бізнесу є траст, то суб'єкт має право зажадати інформацію про його довірені особи

Хто відноситься до кінцевих бенефіціарних власників?

Закон про фінансовий моніторинг визначає кінцевого бенефіціарного власника. Відповідно до закону, це фізична особа, яка, незалежно від формального володіння, має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб шляхом прямого або опосередкованого володіння часткою в юридичній особі в розмірі 25 або більше відсотків статутного капіталу.

Дані критерії застосовні для визначення кінцевого бенефіціара, чинного або володіє значною частиною активів або прав як самостійно, так і разом з іншими особами. Єдине застереження може бути застосоване за умови, коли особа володіє пакетом понад 25% капіталу, але при цьому є номінальним власником, агентом або посередником.

Як розкривається структура власності юридичної особи?

Структура власності - система відносин між фізичними і юридичними особами, по якій можна визначити кінцевого бенефіціара. Структура власності розкривається клієнтом під час проходження процедури KYC суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а потім передається до Держфінмоніторингу. Виняток становлять компанії, засновниками яких є фізичні особи. Відзначимо, якщо такі особи відносяться до публічних діячів (PEP - politically exposed person), то до них застосовується повна процедура верифікації.

Операції, які потрапляють під фінансовий моніторинг

Обов'язковими для фінансового моніторингу є операції:

• на суму понад 150 тис. грн;

• операції з анонімними іноземними рахунками;

• операції з офшорами;

• будь-які операції з державами, які включені в чорний список країн Кабміну;

• переказ коштів за договорами ЗЕД;

• перерахування коштів неприбутковими організаціями.

У цей список можна включити фінансові операції, які вважаються вкрай ризиковими. З огляду на розмитість останньої категорії, будь-яка операція, на думку суб'єкта, може бути вважатися ризикової.

Документи для проходження KYC, AML, розкриття кінцевого бенефіціара і структури компанії

Це можуть бути корпоративні документи компанії і її власників. Також в цей список входять документи, які підтверджують особистості кінцевих бенефіціарів, наявності у них інших компаній, зв'язку з публічними особами, трастові договори, дані клієнтів з офшорних юрисдикцій. Крім того, це може бути будь-яка інша інформація, що дозволяє контролювати операцій, за якими потрібна підвищена увага.

На підставі наданих документів, суб'єкт проводить аналіз операцій і фінансового стану клієнта. Клієнтам з непрозорою структурою власності може бути відразу відмовлено в обслуговуванні.

Наслідки відмови від розкриття інформації

У разі відмови клієнта надавати інформацію, яка необхідна для здійснення ідентифікації та верифікації (в тому числі встановлення бенефіціарів), аналізу і виявлення фінансових операцій, що підлягають моніторингу, йому буде відмовлено у відкритті рахунку. Крім того, проведення фінансових операцій буде недоступно. Отже, клієнт зобов'язаний надати суб'єкту первинного фінмоніторингу всі необхідні дані.

Щоб тримати в фокусі важливі для вашого бізнесу зміни, замовляйте тестовий доступ до рішення LIGA360. Моніторинг змін законодавства, судових рішень, контроль змін в діяльності партнерів і конкурентів, налаштування персональної стрічки новин з джерел, яким довіряєте ви та ще 10 інструментів для командного управління ризиками і можливостями під час кризи.

Як зміниться фінансовий моніторинг

Оновлена версія закону адаптує українське законодавство до норм четвертої Директиви ЄС 2015/849 і Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (FATF).

Ось таким змінам піддасться фінансовий моніторинг:

1. Звуження кола фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу

Новий закон має на увазі збільшення порогової суми фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу, з 150 тис. грн. до 400 000 грн.

Також новий закон зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягає обов'язковому моніторингу, з 17-ти до 4-х:

  • операції за участю офшорів;

  • операції за участю ПЕПів (або членів їх сім'ї);

  • переказ коштів за кордон;

  • операції з готівкою.

2. Впровадження ризик-орієнтованого підходу (Risk-Based Approach) при проведенні фінансового моніторингу.

Ризик-орієнтований підхід - це перелік заходів для виявлення ризиків легалізації злочинних доходів. Тепер суб'єкти первинного фінансового моніторингу повинні застосовувати у своїй діяльності цей підхід для визначення ризиків, пов'язаних з його клієнтами. За замовчуванням високий ризик ділових відносин встановлюється щодо клієнтів, які:

  • зареєстровані в «заборонених» юрисдикціях (чорний список Кабміну);

  • відносяться до публічних діячів (ПЕПам), члени їх сімей та пов'язані особи;

  • бенефіціари, які входять в санкційні списки України;

  • клієнти, зареєстровані в офшорних зонах.

3. Механізм належної перевірки і верифікація клієнтів

З'являється поняття «належної перевірки», яке розширює процедуру ідентифікації та верифікації клієнта. Суб'єкти фінмоніторингу зобов'язані на постійній основі контролювати фінансові операції клієнтів для виявлення потенційних ризиків, підтримувати актуальність їх даних, а також забороняється відкривати та вести анонімні рахунки клієнтів.

Належна перевірка здійснюється перед встановленням ділових відносин з клієнтом, проведенням транзакцій на суму понад 30 тис. гривень (без відкритого рахунку), проведення операцій з віртуальними активами на суму понад 30 тис, а також у разі наявності підозр або сумнівів щодо достовірності наданих даних.

Змінився підхід до збору даних про клієнта. Джерела інформації стануть точнішими. Клієнт повинен надати завірені копії документів, реквізити банківських рахунків, підтвердити місце проживання, а також надати будь-які відомості, необхідні для з'ясування характеру майбутніх ділових відносин.

Перелік даних, які клієнт повинен надати суб'єкту фінмоніторингу, змінився незначно. З'явився один новий пункт - унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Нова версія закону значно розширила вимоги до трастів і аналогічним формуванням. Якщо раніше суб'єкти повинні були зібрати лише інформацію про довірителя і довірених осіб, то тепер цей перелік набагато більше. У цей список входять повне найменування, мети діяльності, об'єкти управління, країну реєстрації, реквізити банківського рахунку, ідентифікаційний номер і завірена копія установчого документа трасту або його аналога.

Для встановлення кінцевого бенефіціара суб'єкт зобов'язаний отримати від клієнта повну структуру власності бізнесу. Якщо в структурі бізнесу присутній траст або аналогічне формування, про нього необхідно надати подробиці, а саме відомості про засновників, довірчих власників, протектора (при наявності) його бенефіціарів.

Тепер суб'єкти фінмоніторингу не повинні покладатися виключно на дані з реєстру або публічних джерел. Клієнт повинен надати повну інформацію про свою структуру, підкріплена документально. У разі надання некоректних даних, клієнту буде відмовлено в обслуговуванні, а відповідні дані будуть передані до Держфінмоніторингу.

Суб'єкти фінансового моніторингу зобов'язані мати систему управління ризиками для виявлення належності клієнта або його бенефіціара до категорії ПЕПов. При виявленні ПЕПов або членів їх сімей, суб'єкт фінмоніторингу повинен отримати дозвіл від свого керівника для роботи з такою особою. Якщо він отримує згоду, суб'єкт повинен встановити джерела стану, з якими пов'язані операції такого клієнта і на постійній основі здійснювати поглиблений моніторинг ділових відносин.

Якщо політично значуща особа перестала виконувати свої суспільні функції, ще мінімум рік такий клієнт буде відноситься до категорії високоризикових.

4. Нові вимоги до процедури переказу коштів.

Новий закон доповнює процедуру фінансового моніторингу при здійсненні транзакцій. Всі перекази коштів повинні супроводжуватися детальною інформацією про платника і одержувача переказу коштів.

Суб'єкт фінансового моніторингу, який надає послуги переказу коштів, проводить перевірку операції верифікації платника в частині зазначених даних, на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних джерел. Суб'єкту забороняється здійснювати переказ коштів в разі відсутності інформації, якою повинна супроводжуватися фінансова операція.

Що чекає бізнес в майбутньому?

Отже, Закон про фінансовий моніторинг має як позитивні, так і негативні аспекти для бізнесу. Значно покращився законодавство в сфері контролю за проведенням фінансових операцій відповідно до міжнародних норм з питань запобігання та протидії відмиванню доходів.

Більш анонімні або сумнівні структури не будуть обслуговуватися в банках і інших фінансових установ. Тепер робота з суб'єктами фінмоніторингу передбачає повне розкриття бізнесу і тотальний контроль за його бенефіціарами.

Міжнародна юридична компанія SBSB має величезний досвід роботи з різними банками та платіжними системами. Наші юристи мають безліч успішних кейсів з розморожування і розблокування рахунків в банках і платіжних системах. Наша компанія надасть вам детальну консультацію з цього питання. До речі, безкоштовну онлайн-консультацію можна отримати в нашому Telegram-чаті: https://t.me/blockchain_sbsb

Денис Грищенко, керівник практики податкового планування МЮК SBSB  

Криза - час опанувати навички ризик-менеджменту. Спробуйте новий інструмент з управління ризиками і можливостями від ЛІГА:ЗАКОН. Проводьте моніторинг правового й інформаційного поля, бізнес-розвідку про конкурентів і партнерів, обговорюйте і спільно з командою визначайте інтенсивність впливу на вашу компанію і вірогідність наслідків з екосистемою LIGA360.

Читайте також:Криптовалюта під контролем: що нас чекає після введення нових правил фінансового моніторингу в Україні?


Увійдіть, щоб залишити коментар