Обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами не стосуються камеральних перевірок, об'єктом яких є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні контролюючого органу. Проведення камеральних перевірок завдяки їх спрощеній процедурі не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює будь-якого додаткового адміністративного навантаження, не перешкоджає нормальному здійсненню господарської діяльності.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 14 травня 2020 року у справі № 818/1713/16.
Для побудови виграшної стратегії захисту клієнта в суді існують сучасні діджитал-сервіси, які допомагають полегшити роботу адвоката.
Аналітична система аналізу судових рішень Verdictum надає доступ до 85 млн судових рішень та допомагає оперативно вивчити позицію конкретного судді та колег у схожих справах. Окрім цього система надає доступ до розкладу судових засідань і завантаженості суддів. Отримайте доступ до Verdictum, доки діє знижка 20% (знижка діє тільки у травні)
Обставини справи
ТОВ звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, адміністративний позов ТОВ задовольнив.
Судові рішення мотивовані тим, що пункт 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 71-VIII, не містить посилань на види перевірок, тому запроваджений цією нормою мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, зокрема, й камеральні. З огляду на це суди дійшли висновку, що відповідачем незаконно проведено камеральну перевірку ТОВ, а відтак податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в силу незаконності такої перевірки та відсутності правових наслідків такої.
ДПС подало касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
ВС касаційну скаргу ДПС задовольнив, з огляду на таке.
Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабміну, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами КПК. Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Саме з метою зменшення адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів гривень, а також із метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків.
Разом із тим, проведення камеральних перевірок завдяки їх спрощеній процедурі не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює будь-якого додаткового адміністративного навантаження, не перешкоджає нормальному здійсненню господарської діяльності.
Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що встановлені обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами не стосуються камеральних перевірок, об'єктом яких є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 824/12/17-а, від 28 лютого 2020 року у справі № 806/299/17.
Для побудови виграшної стратегії захисту в суді необхідно багато часу приділяти вивченню правових прецедентів і норм права. ЛІГА:ЗАКОН розробила комплексне рішення LIGA360:АДВОКАТ, яке об'єднує головні інструменти для ефективної роботи адвоката в єдиному робочому просторі. Крім зручного доступу до найбільшої бази НПА, судових рішень та інформації про компанії й підприємців, ви отримуєте низку додаткових переваг: сповіщення про зміни в законодавчому полі, нові судові рішення, стан контрагентів; створення бази корисних посилань; персональну стрічку новин за обраними темами та джерелами. Спробуйте у травні зі знижкою 30 %.
Також читайте:
Перевірка є незаконною, якщо у запиті ДФС була відсутня печатка;
Якщо ДФС не повідомила про відмову в реєстрації ПН, реєстрація відбулася;
Несплата та прострочення сплати податку податковим агентом мають різні наслідки;
Чи завжди ДФС зобов'язана надавати точну і повну ІПК;
Чи можна платника податків позбавити податкового кредиту через формальний недолік в накладній;
ДФС зобов'язана вказати конкретну причину відмови в реєстрації податкової накладної: рішення ВС;
ДПС не може нарахувати пеню за ЄСВ, перерахований на неправильний рахунок;
Чи можна позбавити платника податків податкового кредиту на ПДВ через погану репутацію контрагента.
