Уникнення податків - це єдина інтелектуальна дія, яка несе хоч якусь винагороду.
Джон М. Кейнс
The avoidance of taxes is the only intellectual pursuit that carries any reward.
Цитати великих щодо оподаткування часто наповнені сарказмом і прихованою іронією. Мабуть, через те, що і їм також доводилось сплачувати чималу частину свого доходу до державної скарбниці, при цьому «суспільна необхідність» цього була часто не очевидною навіть великим розумам людства. В будь-якому випадку, сплата податків в тій чи іншій формі була неминучою протягом історії людства і розвитку держав. Так само і зараз - кількість держав, які можуть собі дозволити звести податкове навантаження на громадян до мінімуму, знаходиться на рівні «перерахувати по пальцях». Всі інші тільки відточують своє мистецтво у збиранні податків та запобіганні уникнення їх сплати громадянами і бізнесом.
За останню декаду процес боротьби держав за сплату податків набув форм наднаціональних, співпраця в цьому напрямку держав вже відкинула усю видимість боротьби за розвиток бізнесу і стала остаточно боротьбою за «шматок пирога», який держави вважають своїм в бізнесі. Тут, звичайно, мова йде про план BEPS, який було прийнято ще у 2012 році, та який із змінами та доповненнями продовжує свою переможну ходу світом. Цей план, абревіатура якого перекладається як «розмивання бази та переведення прибутку» (щодо «бази» мова йде про базу оподаткування), вже в своїй назві однозначно вказує, з чим саме він бореться. Також нещодавно у рамках того самого тренду було прийнято міжнародну угоду, до якої вже долучились 2/3 країн світу щодо встановлення мінімальної ставки корпоративного податку на рівні 15%. Так, це стосується зараз тільки найбільших світових міжнародних корпорацій, але чи довго внести зміни?
Важко сказати, чи є згадані процеси поглибленням міжнародної співпраці, але вони точно відображають підхід, який сповідують держави в середині себе, а саме - зібрати якомога більше податків. І це беззаперечно, бо всі розмови про зменшення податкового навантаження, про більш справедливу систему оподаткування і тому подібні, побудовані на «кривій Лаффера». Це явище, яке, за легендою, американський економіст Артур Лаффер продемонстрував за допомогою перевернутого бокала, адже крива його дна повторює схематичне зображення графіка закономірності росту надходжень до бюджету, за яким підвищення ставки податків рано чи пізно призводить не до збільшення надходжень до бюджету, а, навпаки, до зменшення. І це зменшення спровоковане саме явищем уникнення оподаткування бізнесом і громадянами за допомогою різних методів. В якийсь момент методи зменшення податкового навантаження за вартістю стають дешевшими самих податків або вигода від несплати податків перевищує ризики від їх несплати (покарання державою). Отже, в залежності від мотивації ці методи діляться на податкову оптимізацію та ухилення від сплати податків.
Умисне ухилення від сплати податків є кримінальним діянням згідно ст. 212 КК України. Тож головним ризиком застосування будь-яких схем оптимізації оподаткування є погляд правоохоронних органів на ці дії саме як на ухилення. Існують і інші ризики, такі як відсутність економічного ефекту від оптимізації внаслідок невірного застосування законодавства та донарахування з боку податкової, а також ризики, пов`язані із ненадійними контрагентами - учасниками оптимізаційних схем, що спричиняє втрати, морально-репутаційні ризики тощо.
Оптимізація оподаткування - це взагалі про використання виключно законних методів зменшення податкового навантаження. Тобто, це саме той випадок, коли дозволено все, що дозволено і те, що не заборонено. В першу чергу, при оптимізації в дію ідуть пільги, що надані законодавством прямо. Це відноситься до окремих галузей і видів діяльності, способів організацій бізнесу чи категорій громадян. Сюди відносяться: застосування спрощеної системи оподаткування, сплата ПДВ за пільговою ставкою, податкові послаблення для аграрного бізнесу. Але це лише методи, прямо передбачені державою. Взагалі оптимізація вимагає від творців творчого осмислення законодавства, непрямолінійних підходів, знання бухгалтерських норм та норм податкового законодавства.
Основні схеми оптимізації
Виведення прибутку на осіб з меншою ставкою оподаткування. Цей підхід об`єднує дуже широку групу способів, які схожі за основною ідеєю: прибуток компанії у вигляді витрат виводиться на особу, яка має податкові пільги, наприклад, на фізичних осіб-підприємців з оподаткуванням за системою єдиного податку. Такий метод дозволяє зменшити базу оподаткування податком на прибуток в підприємстві на загальній системі оподаткування і сплатити лише 5% (якщо єдиний податок на 3 групі) і можливість отримати готівку. Ризики в цієї схеми численні. Контролюючі органи знають про економічний зміст таких операцій і їх справжню мету, тому можуть розглядати такі витрати як такі, що не відповідають заявленій меті та не дозволити їх віднесення до витрат. Крім того, кінцевим продуктом схеми є гроші у вигляді готівки, використання якої, як правило, ведеться без офіційного обліку та на іноді на цілі, що вже можуть кваліфікуватись саме як ухилення від сплати податків. Отже, такі прибутки, щонайменше, стають «сірими» і надалі можуть викликати додаткові складнощі. Особливо цей ризик став актуальним з 2019 року, коли було введено нові правила фінансового моніторингу і джерело походження готівкових коштів повинно бути встановлено банком при зарахуванні таких коштів на рахунки. Не можна сказати, що бізнес не пристосувався до таких змін, але поточна амністія капіталів не виключено, що призведе до ще більшого контролю над обігом готівкових коштів і, як наслідок, зробить цю схему оптимізації остаточно невигідною.
Іншим поширеним варіантом цього методу є формування прибутку в компаніях, зареєстрованих в юрисдикціях з більш вигідною системою оподаткування, ніж українська, при міжнародних операціях за умови побудови власником ланцюга з контрольованих операцій. В такому разі, за рахунок встановлення потрібного співвідношення цін в ланцюгу купівель-продажів прибуток формується в тій юрисдикції, в якій ставка податку на прибуток робить його сплату більш вигідним. Цей метод багато років був лідером якщо не за поширеністю, то точно за сумами, які проходили через таку схему. Це те, що було відомо широкому загалу під спільною назвою «офшори» без залежності, чи це були справжні офшори, чи лише юрисдикції з меншою ставкою корпоративних податків. Ризики цієї схеми були завжди, а останні роки вони стали більш чутливими. Боротьба держави з подібними операціями існувала у вигляді переліку офшорних зон Кабінету Міністрів України, робота з якими була ускладненою. З часом ця протидія набула зовсім інших форм із введенням системи трансфертного ціноутворення у 2013 році. Найбільш значною мірою стало прийняття в 2020 році доповнень до Податкового Кодексу стосовно «контрольованих іноземних компаній». Крім того, ДПС України робила донарахування податків, як, наприклад, в цих справах: № 200/7051/20-а, № 0540/7689/18-а. Отже, схема зменшення податкового навантаження через використання іноземних компаній стала або дорогою, або виск ризиковою. Не зайвим буде тут додати, що в багатьох популярних для подібної оптимізації юрисдикціях громадяни України зіткнулися зі складнощами з користуванням фінансовими системами та проведенням операцій, що також додало чимало витрат і ризиків.
Поширеними є також операції з оптимізації, пов'язані з розмиванням податкової бази, а саме такий облік операцій, які б дозволяли інакше нараховувати податки або зменшувати податкову базу бухгалтерськими методами для нарахування менших абсолютних сум податків. Такі операції пов`язані із маніпуляціями із бухгалтерією. До цього типу схем відносяться, наприклад, маніпуляції із товарними залишками, реалізація по цінам нижче собівартості (№160/6018/19), фіктивні операції. Але чи не найпоширенішим методом тут є проведення операцій, пов`язаних із оптимізацією по сплаті ПДВ. Податкові зобов`язання переводяться з однієї компанії на іншу шляхом проведення фіктивних операцій.
Ще одним методом, який широко поширений як схема оптимізації є метод економії на сплаті податків за працевлаштованих робітників шляхом оформлення таких робітників, як суб`єктів підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування. Така схема набула особливого поширення останнім часом в зв`язку з активним розвитком ринку IT-послуг в Україні. У цій сфері дійсно важко розмежувати трудові і господарські відносини, що створює ідеальне підґрунтя для застосування такої схеми.
Ризики та що з ними робити
Як ми вже зазначили раніше, головним ризиком схем з оптимізації є визнання дій з такої оптимізації такими, які є ухиленням від сплати податків. Насправді, якщо розглянути судовий реєстр справ по ст. 212 Кримінального Кодексу України, то абсолютна більшість справ не буде виглядати як пряме ухилення від обов`язку сплачувати податки, а скоріше як бажання придумати спосіб ці податки максимально зменшити.
Розглянувши основні методи в цій сфері видно, що більшість схем оптимізації містить в собі деякі елементи незаконності, які вже від самого початку створюють відчуття наявності порушення. Продуктом більшості схем є економія і побічні ефекти, які і створюють ризики. Головною метою усіх тих, хто обирає схеми оптимізації сплати податків, є убезпечення себе від можливих ризиків. Але часто економічна вигода затьмарює можливі наслідки.
Крім того, використання схем оптимізації потребує підвищеного професіоналізму команд підприємства, які працюють з цими схемами. Оскільки це саме той випадок, коли «диявол у деталях», високий професіоналізм та увага персоналу відіграє чи не вирішальну роль у зменшенні ризиків.
Також важливим є відслідковування змін у законодавстві, регулюванні та політичних тенденціях. Оптимізація - це не одномоментний процес. Він вимагає побудови підходів, корпоративних структур, роботу з контрагентами. Питання оптимізації є стратегічним. Але, нажаль, в нашій реальності до нього часто підходять дуже просто та навіть дещо несерйозно. Буває, що основним критерієм вибору схеми та її наповнення є досвід друзів, партнерів по бізнесу або й навіть чуток. При цьому не врахованими залишаються аспекти, суттєві саме для цього бізнесу, цієї структури компаній чи податкової системи. Також часто інерція мислення заважає вчасно вносити зміни і коректувати дії відповідно до змін навколо. Підсумовуючи цю думку та зі свого досвіду можу сказати, що основним ризиком будь-яких схем оптимізації є підхід власника та менеджменту бізнесу. Те, наскільки вони стратегічно, свідомо та відповідально підходять до всього комплексу питань, пов'язаних з оптимізацією, та те, наскільки враховують ризики кожної схеми, аби їх запобігти. Зміна ставлення до цих питань може стати головним фактором, який дозволить нівелювати ризики застосування будь-яких схем та отримати бажаний економічний результат.
Де спеціалісту з безпеки шукати правові методи захисту компанії? Алгоритми дій під час перевірок держорганів та ситуації для бізнесу доступні в рішенні LIGA360. Замовте тестовий доступ до системи прямо сьогодні.
