Ухвалення судового рішення про стягнення виплат, які передбачені після звільнення, не припиняє обов'язку роботодавця компенсувати працівникові майнові втрати. За змістом частини першої статті 117 КЗпП обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку.
Відповідне положення міститься у № 810/451/17 З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформити тут.
Обставини справи
Скаржник зазначав, що ухвалення судового рішення зі справи щодо компенсації втраченого заробітку припиняє обов'язок роботодавця компенсувати працівникові майнові втрати.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
ВП ВС зазначила, що відшкодування, передбачене в ст.117 КЗпП, спрямоване на компенсацію працівникові майнових утрат за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.
Так, якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов'язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення.
Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.
За змістом частини першої статті 117 КЗоТ обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360:АДВОКАТ - комплексне рішення, що поєднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката:
- повна база НПА;
- коментарі до кодексів;
- 85 млн судових рішень;
- подібні справи;
- правові позиції Верховного Суду;
- 6,5 млн досьє компаній і ФОП.
Також читайте:
Сплачена зарплата не підлягає поверненню навіть після скасування такого рішення суду;
Чим підтвердити незаконне звільнення в суді;
ВС вказав випадки, коли працівника можна звільнити раніше ніж за 2 тижні;
ВС вказав особливості відновлення працівника на посади внаслідок ліквідації підприємства;
Чи повинен роботодавець сплатити 3 % річних від заборгованості з заробітної плати;
Затримка виплат при звільненні: Велика Палата зазначила особливості нарахування;
Не можна звільнити працівника через скорочення штату, не запропонувавши йому вільні вакансії;
Закон «Про запобігання корупції»: ВС зазначив особливості звільнення з роботи;
Коли прогул вважається вчиненим із поважних причин: рішення Верховного Суду;
За якої умови працівникові можна скоротити премію або зарплату на час карантину;
Чи є карантин підставою для відмови працівника від відрядження;
Чи є скорочення штату законною причиною для звільнення працівника;
Чи вважається найманим працівником особа, яка працює не за трудовим договором.
