Грошові кошти, набуті на підставі рішення суду про стягнення середньої заробітної плати, яке згодом було скасовано, не підлягають поверненню відповідно до статті 1215 ЦК.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від від 6 травня 2020 року у справі № 711/3248/18. З повним текстом постанови можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформити тут.
Обставини справи
Особа звернулася до суду з позовом до працедавця про стягнення середньої заробітної плати за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі. Суд задовольнив позов та гроші було сплачено. Однак, апеляційний суд це рішення скасував, зобов'язавшиь рацівника повернути гроші.
Працівник звернувся зі скаргою у ВС.
Позиція Верховного Суду
ВС не погодився з рішенням апеляційного суду, з огляду на таке.
У статті 1215 ЦК передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
У статті 1215 ЦК передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила:
- по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату;
- по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц.
Доказів про набуття особи 178 303,00 грн у результаті рахункової помилки позивача матеріали справи не містять, на такі обставини сторони не посилаються.
Суди попередніх інстанцій вказаного не врахували та, задовольняючи позовні вимоги роботодавця, помилково вважали, що наявні передбачені цивільним законодавством підстави для повернення грошових коштів на підставі вимог статті 1212 ЦК.
ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360:АДВОКАТ - комплексне рішення, що поєднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката:
- повна база НПА;
- коментарі до кодексів;
- 85 млн судових рішень;
- подібні справи;
- правові позиції Верховного Суду;
- 6,5 млн досьє компаній і ФОП.
Замовляйте доступ зі знижкою 30 %.
Також читайте:
Чим підтвердити незаконне звільнення в суді;
ВС вказав випадки, коли працівника можна звільнити раніше ніж за 2 тижні;
ВС вказав особливості відновлення працівника на посади внаслідок ліквідації підприємства;
Чи повинен роботодавець сплатити 3 % річних від заборгованості з заробітної плати;
Затримка виплат при звільненні: Велика Палата зазначила особливості нарахування;
Не можна звільнити працівника через скорочення штату, не запропонувавши йому вільні вакансії;
Закон «Про запобігання корупції»: ВС зазначив особливості звільнення з роботи;
Коли прогул вважається вчиненим із поважних причин: рішення Верховного Суду;
За якої умови працівникові можна скоротити премію або зарплату на час карантину;
Чи є карантин підставою для відмови працівника від відрядження;
Чи є скорочення штату законною причиною для звільнення працівника;
Чи вважається найманим працівником особа, яка працює не за трудовим договором.
